— Так, працюють закони самозбереження, — згодилася Муся, поглядаючи, як мадам розправляється з біфштексом, із якого сочиться червона рідина. — Як писав Огюст Конт: природні закони суспільства треба вивчати на наукових засадах…
Олексій здивовано скинув брови.
— Це ще один ваш кумир?
— Це французький філософ-позитивіст! — сказала Муся, радіючи, що може взяти у Крапки інтелектуальний реванш. — До речі, у нашому розслідуванні він теж міг би згодитися.
— Це ж яким чином?
— А таким, що мсьє Конт уважав, що всі ми, — вона обвела рукою залу, — знаходимось в одній соціальній системі, кожен елемент якої є певною частиною цієї системи. А це означає, що всі ми тим чи іншим чином пов’язані між собою. Усі! Варто лише систематизувати ланцюг явищ! У даному випадку до такого ланцюга входять три відпущені нами пані, ювелір Шток і Вільгельм фон Айзен. Однак, гадаю, тут обов’язково знайдуться й інші ланки.
— Згоден! — сказав Крапка. — Але звідки стільки знань? Щось вони не схожі на бульварні романчики вашого белетриста.
— Я, між іншим, ще й фізику з хімією вивчала, — насупилась Муся. — А ще медичні курси при університеті відвідувала!
Вона ледь язика йому не показала, так її розпирало від його здивованого погляду.
— Гм… — пробурмотів він. — Вражаюче…
Він хотів щось запитати, але над їхніми головами несподівано виросла постать Іполита Вікентійовича.
І Муся змушена була голосно промовити дзвінким вередливим голоском:
— …уявляєш, любий, пані Пєтушкова в Парижі їла жаб’ячі стегенця! Фі!
Олексій не встиг нічого відповісти, адже Іполит Вікентійович, схилившись над Мусею, вимовив зневажливу тираду, до якої, певно, довго готувався, перебуваючи за стійкою шинквасу:
— Ех, Мар’є Матвєвно, за вами такі посадовці впадали, такі гідні партії вам татусь готував! Що я тепер йому повідомлю? Що, мовляв, пропала Мар’я Матвєвна… Була панянка благородної крові, а стала…
— Здається, ви хочете образити мою наречену? — повільно підвівся зі свого стільця Олексій. — На скандал наражаєтесь?!
Зал завмер.
Навіть шансоньє припинив свою музику.
— Скандал? — зневажливо оглядаючи того, вимовив Іполит. — Скандал — це для вашої базарної пики саме те!
І вигукнув так, що гості повставали зі своїх місць:
— Дуель!!!
Режисер задоволено потер руки:
— Ого! Це не пароплав, а справжній прорив у синематографі!
У перших рядах юрми, яка оточила скандалістів, оператор шалено крутив ручку кіноапарату.
— Яким же знаряддям бажаєте скористатися? — спокійно мовив Олексій, витираючи руки серветкою, і кивнув на стіну салону, прикрашену оленячими рогами і різного роду холодною зброєю. — Револьверів тут немає. Хіба що шаблі…
— Із задоволенням випущу з вас дух! — не вгавав Іполит.
— Панове, панове! — розбороняючи руками суперників, вигукнув князь. — Що за дикість? Негайно припиніть! Двадцяте сторіччя на дворі!
— А я б залюбки подивився… — пробурмотів купець, проштовхуючись уперед.
Поетеса Зінаїда, котра очолювала купку переляканих дам, вимовила, випускаючи дим зі своєї пахітоски:
— Пароплавом гуляє смерть…
На мить запала тиша, в якій пролунав голос модного письменника:
— Дуель — це прекрасно, панове. Ми надто багато балакаємо. У словах помирає істинна краса вчинків і помислів. Ми припинили лазити у вікна до коханих жінок…
Публіка хитнулась і загомоніла.
— Дуель! — знову вигукнув Іполит, кидаючись до стіни і хапаючи з гачка шаблю.
— Знімай! — штурхонув ногою оператора збуджений режисер.
— Як забажаєте, — сказав Олексій, заспокійливо киваючи Мусі і беручи до рук другу шаблю. — Але я б не радив…
Він підійшов до закусочного столика, на якому було мальовничо розставлено великий шоколадний торт поруч із ананасом, прикрашеним паперовими квітами, і канделябри зі свічками.
Зробив у повітрі різкий рух.
Таке показне молодецтво викликало кілька зневажливих смішків.
Муся невдоволено глянула на Олексія: ну що за дітвак…
Той посміхнувся.
Обережно взяв зі столику графин із горілкою, налив собі чарочку, кивнув їй:
— Ось, люба, як і обіцяв — остання!
Залпом випив і зі стуком поставив на місце.
Одночасно на скляну поверхню столика впали шоколадний капелюшок торта, половина ідеально зрізаного ананасу і рівні обрубки білих свічок…
Читать дальше