Ю Несбьо - Таргани

Дівчина кинула на нього здивований погляд і мовчки кивнула.

Харрі вертів у руці порожній келих.

— Як давно ви з ним стали коханцями?

Вона відкрила свій маленький чарівний ротик, але, так і не знайшовши що сказати у відповідь, закрила його, потім знову відкрила, немов золота рибка. Очі її гнівно блиснули, і Харрі вже приготувався, що вона вдарить його, але сердитий вираз зник. Замість цього з очей бризнули сльози.

— Шкода, — вимовив Харрі, втім, без будь-якого жалю в голосі.

— Ви…

— Шкода. Але ми змушені таке питати.

— Але я…

їй стало важко дихати, вона підняла й опустила плечі, немов скидаючи із себе злість.

— Посол був одружений. А я…

— Теж заміжня?

— Ні, але…

Харрі легенько підхопив її під руку й одвів якомога далі від кухонних дверей. Вона повернулася до нього, в очах знову спалахнув гнів.

— Послухай, Ао, посол був знайдений у мотелі. Тобі відомо, що це значить. А значить це, що ти не єдина, кого він порав. — І він подивився на неї, спостерігаючи, яке враження справляють його слова. — Ми тут для того, щоб розслідувати вбивство. До того ж у тебе немає підстав дотримувати стосовно нього які-небудь зобов’язання.

Вона схлипнула, і він помітив, що трясе її за руку. Він розтиснув пальці. Вона підняла на нього очі. Зіниці її були великими й чорними.

— Ти чогось боїшся?

Груди її здіймалися.

— А якщо я пообіцяю нічого нікому не розповідати, звичайно, якщо тільки це не має відношення до вбивства?

— Ми не були коханцями!

Харрі знову глянув на неї, але побачив усе ті ж чорні зіниці. І пошкодував, що з ним немає зараз Нхо.

— Гаразд. Що тоді робить молода дівчина, така як ти, у машині одруженого посла? Крім того, що приймає там ліки від астми?

Харрі поставив порожній келих на тацю й вийшов. Там же він навмисно залишив пластикову ампулу. Ідіотський жест, але Харрі був готовий робити ідіотські жести, щоб прискорити події. Які завгодно.

Елізабет Доротея Крамлі була в поганому настрої.

— Що за чортівня! У нас іноземець із ножем у спині, знайдений у мотелі, і ніяких відбитків пальців, ніяких підозрюваних, ніяких доказів. Тільки мафія, секретарки, Тоня Гардінг, власник мотелю. Я когось забула?

— Кредитори, — вставив Рангсан із-за газети «Бангкок пост».

— Це мафія, — поправила його інспектор.

— Але не той кредитор, до якого звертався посол Мольнес, — знову сказав Рангсан.

— Що ти маєш на увазі?

Рангсан відклав газету.

— Харрі, ти згадував, що водій розповідав, ніби посол заборгував комусь гроші. Що робить кредитор, коли боржник мертвий? Він намагається одержати борг із родичів, чи не так?

Ліз скептично подивилася на нього:

— Це ж чому? Подібні борги на перегонах — справа особиста, родина тут ні до чого.

— Є ще такі, кому небайдужі такі поняття, як родинна честь, а кредитори — ділові люди, вони, звичайно ж, намагаються одержати свої гроші будь-яким способом.

— Безпідставно, — скривилася Ліз.

Рангсан знову розгорнув газету.

— До того ж у списку вхідних дзвінків Мольнесам за останні три дні номер «Тай Індо Тревеллерз» мені траплявся тричі.

Ліз тихо присвиснула, і всі за столом закивали.

— Що? — стрепенувся Харрі, зрозумівши, що тут у нього пробіл.

— «Тай Індо Тревеллерз» — це на вигляд звичайне туристичне агентство, — пояснила Ліз. — Але основна їхня діяльність відбувається на другому поверсі офісу. Там видають кредити тим, хто не зміг одержати їх в інших місцях. У них величезні відсотки й дуже ефективна й тверда система стягнення боргів. Якийсь час ми спостерігали за ними.

— Безрезультатно?

— Та ні, ми могли б що-небудь на них знайти, якби захотіли. Але подумали, що їхні конкуренти ще гірші, тобто ті, хто займе їхню нішу на ринку, коли ми прикриємо «Тай Індо», і залишили все як є. Вони явно діють окремо від мафії й, наскільки нам відомо, навіть не платять відсотків босам за «дах». І якщо посла вбив хтось із їхніх людей, то це перший подібний випадок в історії.

— Може, вирішили нарешті кого-небудь показово провчити, — припустив Нхо.

— Ага, спочатку вбити посла, а потім дзвонити його родині й вимагати повернення боргу. По-моєму, трохи дивний порядок дій! — посміхнувся Харрі.

— А чому б ні? Це послання іншим боржникам: от що з вами буде, якщо не заплатите вчасно. — Рангсан перегорнув газетну сторінку. — А якщо при цьому рідні повернуть гроші, то взагалі все чудово.

— Гаразд, — сказала Ліз. — Нхо й Харрі, ви провідаєте їх. І ще одне: я поговорила з нашими техніками. Вони не можуть ідентифікувати жир на знарядді вбивства, сліди якого виявлені на костюмі Мольнеса. Вони вважають, що він органічного походження, точніше — що це жир якоїсь тварини. Гаразд, на цьому все, за роботу.