Марина Гримич - Острів Білої Сови

Здесь есть возможность читать онлайн «Марина Гримич - Острів Білої Сови» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, ISBN: , Издательство: Дуліби, Жанр: Детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Острів Білої Сови: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Острів Білої Сови»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чи можуть дівчата вагітніти від привида? Всі мешканці маленького острівного канадського містечка не бачать у цьому нічого дивного. Проте новоприбула українка, не позбавлена цікавості й винахідливості, береться розслідувати цю загадку.

Острів Білої Сови — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Острів Білої Сови», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

У мене все було інакше. Я закохалася в Еріка. Не те, що він якийсь супермен, але він мене приваблював. Роботящий і непитущий, і човен у нього чистий і завжди відремонтований, і сітки в нього ніколи не бувають дірявими чи кинутими абияк на купу, а складені акуратно, і сам він нічого: високий, міцний… Як на зло, він таки є моїм троюрідним чи чотириюрідним братом, і ясно, що за законом він мені ніколи не дістався б і зрештою одружився б із якоюсь прищавою Мері. Ну, а я з ним загуляла, і чхати мені було на те, що це гріх… Думаю, ми б таки втекли з цього дебільного острова…

Але тут цей придурок Брендан на мою голову!

Знаєш, я думаю, він собі приглядає пару ще тоді, як ми всі ходимо мало не без трусів. Кажуть, що Бренданові «нівєсти» (так нас усіх називають) бачать його поза церквою частіше, ніж інші. Можливо, ця прикмета й правильна. Але він мені явився лише раз.

Пам’ятаю, коли ми гуляли з дівчатами і хлопцями на шкільному подвір’ї, мені було тоді років із сім, ми грали в піжмурки, і я залізла до старого шкільного сарайчика. Сиджу я там, підглядаю в щілинку за дурепою Мері, яка не може додуматися, де хто сховався, а він мене цап за косу! і каже: а ти що тут робиш?

Як я перелякалася! Смикнулася і прожогом рвонула з сарайчика, навіть не оглядаючись. Дівчата й хлопці позбігалися: що таке? — питають. — Там Брендан! — кажу. Всі відразу повірили. Ніхто не пішов у сарайчик перевіряти. Бо нас змалку вчать: не можна тривожити Брендана.

З того часу мене дражнили: «Бренданова нівєста!». Мене то страшенно злило. Я кричала у відповідь: «Я краще повішуся, ніж буду Брендановою нівєстою!».

Більше він мені не являвся.

Але коли сталася та халепа з батьком… Може, ти чула, що його місяць не було, що човен його прибило до скелі… Ми вже його відспівали, як він явився… Він нічого не розказував удома, але мама якось сказала мені: мабуть, твій батько продав тебе Бренданові…

Я довго не хотіла вірити, бо я вже тоді крутила з Еріком…

Але тепер бачу, що правда була за мамою. Брендан таки мене трахнув.

А було це так.

Ми домовилися з Еріком, що він прийде до мене вночі. Власне, він не приходив, а припливав своїм човном. А точніше, не своїм човном, а старим батьковим, якого він відремонтував, відчистив, перефарбував і назвав «Мегі». Ми часто зустрічалися ночами з Еріком, бо не могли ходити вдвох публічно, адже ми були родичі. І всі це знали. Він припливав до мене серед ночі, подавав знак уханням сови, я виходила, і ми трахалися в його човні.

На цей раз я вибігла з дому в самій нічній сорочці і скочила з розгону в човен, аби опинитися в Ерікових обіймах. Я відчула щось не те, коли побачила зелене світло, яке пройшло крізь мене.

Мене мов вогнем обпекло: «Чорт! Та це ж Брендан! Як я вляпалась!».

Бренданові нівєсти розповідають байки про те, що зелене світло горить дуже довго і що це неначе калейдоскоп, неначе купання в джакузі чи щось таке. Неправда. Ніякого джакузі, ніякого калейдоскопа. Це просто зелена блискавка пронизує тебе. Осліплює на мить. Оглушує на мить. І більше нічого. Більше нічого. Одна мить — і ти залетіла. Бррр!

А головне: Ерік усе це бачив!

Мегі розповідала, кусаючи нігті, на яких лишилися острівці чорного лаку, покладеного принаймні минулого тижня, ще до пологів.

Обидві жінки сиділи на лавочці й дивилися на море.

Джон заворушився у своєму пакуночку.

— Слухай, — пробудилася з задуми Софія. — А давай іще раз подивимося йому під колінце!

— Ти сумніваєшся?

— Ні, просто цікаво, що то за трилисник.

Мегі серйозно подивилася на Софію:

— Його нема.

— Жартуєш?

— Сьогодні вранці зник.

— Чому ти не сказала про це Робертові?

— Я не знаю, що робити. Він справді зовсім не схожий на Бренданових дітей. Але… Зелене світло і все таке… Я думаю, це все-таки його робота. Хочеш подивитися?

— Хочу.

Жінки пішли в хату. Там було тепло, аж жарко, від натопленої печі. Софія повідчиняла вікна. Мегі поклала немовля на диван, розгорнула пелюшки, і вони почали його роздивлятися.

— Ну, дивись: хіба він схожий на них?

— Хіба я знаю, які вони — Бренданові діти?

— Подібні до сов.

Софія замислилася. В пам’яті зринув образ місцевої солістки.

— Роуз-Мері?

— І вона також.

Софія прискіпливо глянула на дитя.

— Носик не совиний, це факт. А підборіддя… Але ж у всіх немовлят шия коротка… Давай заглянемо під коліно.

Вони перевернули дитину і поклали на животик. Хлопчик закректав, намагаючись підняти голівку, однак це йому не вдавалося: зарано.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Острів Білої Сови»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Острів Білої Сови» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Марина Гримич - Second life (Друге життя)
Марина Гримич
Марина Серова - Остров мечты
Марина Серова
Марина Гримич - Варфоломієва ніч
Марина Гримич
Марина Серова - Острая нить
Марина Серова
Марина Гримич - Ти чуєш, Марго?..
Марина Гримич
Марина Гримич - Магдалинки
Марина Гримич
Марина Гримич - Еґоїст
Марина Гримич
Марина Гримич - Фріда
Марина Гримич
Марина Гримич - Клавка
Марина Гримич
Марина Алант - Остров прощенных
Марина Алант
Отзывы о книге «Острів Білої Сови»

Обсуждение, отзывы о книге «Острів Білої Сови» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x