Марина Гримич - Острів Білої Сови

Глибина і краса фольклору людей Білої Сови справила на дослідницьку групу величезне враження. Такого вони не зустрічали ніде! А це, як-не-як, їхня сьома подорож у рамках проекту. Особливо дослідники були зворушені мудрістю цієї метиської спільноти, яка усвідомлює цінність своєї культурної спадщини і всіляко намагається її зберегти!

Джованна з величезним натхненням переповіла міф про Баклана, Білу Сову і перших людей, Адама і Єву, сказавши, що він заслуговує бути опублікованим в одному з найпрестижніших антропологічних видань. З часів Боаса [4] Франц Боас (1858–1942) — батько сучасної американської антропології. ніхто не зміг записати такий чудовий автентичний текст. (Седрик тихенько потиснув Софії руку). І це можна трактувати як маленьке наукове відкриття і перемогу їхньої дослідницької групи.

Потім Джованна з гордістю і навіть пієтетом показала відео, яке вона записала в метиському поселенні.

Софія напружилася від хвилювання. Так, це була Різдвяна вистава.

Спершу на екрані з’явилися милі «собачки»: вони, кумедно висолопивши язики, тягнули упряжку, якою керував Йосип, схожий на «німців під Москвою»: закутаний, як мумія, в різне лахміття.

Потім була надзвичайно зворушлива сцена пологів: за індіянським звичаєм, руки породіллі прив’язали до верхньої балки тіпі, і, поки вона тужилася, діти й дорослі навколо «допомагали їй», вигукуючи: «Ну давай, ну ще раз, ну ще раз!» Щоправда, під час «перейм» з бідної «Марії» зліз віночок, що невідомо як опинився на її голові серед лютої зими, і закрив її праве око.

Навколо тіпі стояли «карибу» і, махаючи своїми велетенськими рогами, також «переживали» за Марію, видаючи звуки, подібні до волячого ремигання.

Фінальна сцена вертепу всіх підкорила, адже це був апофеоз політики мультикуль-турності: начальник посту «Hudson’s Bay Company» (британець за походженням) заспівав куплет французькою мовою з жахливим англійським акцентом, французький трапер заспівав куплет англійською з жахливим французьким акцентом, і лише Марія співала чистою англійською мовою, тримаючи в руках Ісусика, запеленаного за старим індіянським звичаєм…

Софія озирнулася по залу. Глядачі, включно з отцем Боніфацієм, витирали очі хусточками. Седрик, аби продемонструвати своє розчулення побаченим, голосно висякався і театрально схлипнув.

Під час прийняття Софія підійшла до професорки антропології Джованни і подякувала за титанічну роботу, яку та здійснила разом зі своїми студентами й аспірантами, чого не вдавалося зробити місцевим дослідникам.

— Ми ж професіонали! — скромно зазначила Джованна і, в свою чергу, поцікавилась:

— Тут у вашій громаді є один своєрідний тип. Я маю на увазі місцевого органіста. Я б хотіла відвідати його завтра і записати з ним інтерв’ю. Де він мешкає?

— Власне… — зам’ялася Софія, — він ніде не мешкає… — і додала, наївно, як Барбі, кліпнувши очима: — Як він може десь мешкати, якщо він… ПРИВИД?

Едмонтон (Канада), 2010.

Hudson’s Bay Company (HBC) — перша в Північній Америці торгівельна корпорація, одна з найстарших у світі, що переважно експортувала хутро з Північної Америки в Європу. Це була, по суті, мережа торгівельних постів у диких лісах, куди місцеві індіянці та трапери (переважно французи) приносили і продавали або обмінювали хутро. Кожен пост був водночас представництвом британської влади в реґіоні, завдяки чому HBC стала де-факто першим урядом на північноамериканських територіях ( прим. автора ).

«Снігові черевики» (snowshoes) — винахід індіянців Північної Америки, вид взуття для ходьби по глибокому незайманому снігу. Основним компонентом є широкі плетені опорні підошви, що давало можливість перерозподілити вагу тіла на більшу поверхню, тим самим убезпечивши людину від провалювання у сніг ( прим. автора ).

В українців ім’я «Клаудія» асоціюється з ім’ям знаменитої моделі Клаудії Шиффер. Наомі Кембпелл — інша знаменита топ-модель ( прим. автора ).

Франц Боас (1858–1942) — батько сучасної американської антропології.