Максим Кідрук - Твердиня

Хлопець наморщив лоба. В іншій ситуації він зразу здогадався б, що перед ним, але того вечора з голови не йшла остання розмова з Левком.

( я не б’ю байдики, поки дехто обтирає павутиння в підземеллі… )

Росіянин не міг ні про що інше думати.

— Я не… Джейсоне, я не можу…

— Подивись на число в центрі. — Сивочолий підніс ліхтар до числа 555. — Відповідь на поверхні, Семене.

Сьома зрозумів натяк. Дістав ручку й блокнот, щоб дізнатися, що ховає вісімкове 555.

5558=5∙82+5∙81+5∙80=36510

— Триста шістдесят п’ять! — вигукнув він. І тут же: — Це календар!

— Бінґо! — крекнув Джейсон.

— У них було вісім місяців у році і… і… — Хлопець спробував поділити 365 на 8 і, не отримавши цілого числа, розгубився. Голова геть не варила. — Вісім місяців по… гм. — Він затих. Надовго.

Джейсон вичікував, а коли заговорив, голос його звучав розчаровано:

— Вісім місяців по сорок п’ять днів у кожному, плюс п’ять відособлених днів у році. Бачиш? — Чоловік торкнувся пальцем п’яти загострених виступів на сегменті, що відповідав останньому, сьомому місяцю. — Вони позначають п’ять неврахованих днів, що не належать до жодного місяця.

— А в місяці?

Х’юз-Коулман перевів палець на нульовий місяць, чий сектор був розграфлений на тижні й дні.

— П’ять тижнів по вісім днів у кожному, плюс знову ж таки п’ять неврахованих днів. Ось тут усе розмічено, можеш перерахувати.

— А як з високосними роками?

Джейсон знизав плечима:

— Мабуть, як і ми, додавали по одному дню раз на чотири роки. А може, відразу п’ять днів — раз на двадцять років.

— Це так дивно… — сказав Сьома.

— Що саме?

— Те, що кількість діб у земному році — 365 — у вісімковій системі відповідає числу 555. Фантастично просто.

— Взагалі розподіл напрочуд симпатичний. Вісім місяців, п’ять тижнів, вісім днів — усе крутиться навколо вісімок та п’ятірок. У такі моменти я починаю думати, що греки, чи єгиптяни, чи шумери, чи хто там перший вигадав прототип сучасної математики, поспішили з вибором десяткової системи числення.

Притримуючи блокнот долонею, росіянин занотував:

— Ось цей запис унизу… виходить, це формула, що описує весь календар. — Семен показав Джейсону записник, притримуючи палець на рядку з формулою (5∙8+5) ∙8+5, а тоді перевів погляд на рядок з символами внизу малюнка. Тон у нього був радше питальним, ніж ствердним.

Чоловік покосився на росіянина:

— Ти не зосереджений.

— Та ні, все гаразд, — неуважно відповів Сьома.

Джейсон пригасив всезнаючу посмішку, що норовила вискочити на лице.

— Це через те, що ми спілкуємось? — Росіянин смикнувся і подивився на сивочолого надто поспішно, щоб говорити «ні». — Твоїм друзям це не подобається, так?

— Левку, — вперши погляд назад у стіну з круглим календарем, промовив хлопець. — Лише Левку. Іншим начхати.

— Українець не здається… — в нікуди промовив Джейсон. Він дивився тепер в одному напрямі з Сьомою — на центр календаря з трьома однаковими символами, що відповідали п’ятіркам.

Семен здвигнув плечима, не подумавши, що в цій ситуації будь-яка реакція означає відповідь «так».

— Хочеш, я його приберу? — запропонував Х’юз-Коулман.

Сьома здригнувся. Якби він зараз дивився кінофільм, у якому під Джейсоном-актором виплили титри зі словами «Хочеш, я принесу морозива?», то повірив би титрам, а не власним вухам, настільки буденно й гладко звучав голос сивочолого.

— Ні, Джейсоне! Господи, ні!!

— Як знаєш. Просто мені здалося, що він заважає.

У Сьоми нарешті прорізались очі. Невже він вірив, що колись зможе порозумітися з цим монстром? Невже не розумів, який він насправді? Семен різко перехотів спілкуватися з Джейсоном. Не хотів його бачити чи чути. Шкода, але тепер уже Джейсон не хотів обривати спілкування.

— Хай там як, це лише прелюдія. — Щось сіпнулось у горлі сивочолого. — Не зовсім те, заради чого я тебе кликав. — Він підібрався, риси обличчя загострилися. Х’юз-Коулман виставив долоню, і Семен розгледів на ній ключ. — У кінці коридору є великі двері, закриті масивним навісним замком. Бачив їх? — Хлопець кивнув, не зводячи очей з ключа. — За ними — Чорна кімната. Зазирни до неї, коли матимеш настрій.

Сьома взяв ключ і стиснув його в кулаку, боячись, що Джейсон забере його.