Зигмунт Милошевский - Безцінний

Протягом наступних кількох днів зустрічалися лише вечорами в лофті на Меркер-стріт, крім цього, кожен робив усе, що міг, аби якнайкраще підготувати свою частину операції.

Ліза Тольґфорс зникла з їхніх очей, вечорами ненадовго з’являлась і майже не озивалася; усі розуміли, що вона з’являється лише з ввічливості, щоб вони, бува, не подумали, що вона дала задній хід. Ніхто її не розпитував, ніхто до неї не чіплявся, навіть Ґмітрук залишив у спокої. Усі знали, що у вирішальну мить усе залежатиме тільки від неї.

Анатоль Ґмітрук зосередився на тому, що мало відбутися після крадіжки. Тольґфорс неодноразово підкреслювала, що вкрасти може кожен. Достатньо увійти й забрати. Але вкрасти, втекти зі здобиччю й не дати себе спіймати — це вже справжнє мистецтво. Саме цим і зайнявся Ґмітрук, який набридав їм подробицями та мапами, показував, де стоятимуть автомобілі для втечі, наказував тренуватися їздити на цих авто, щоб потім не гаяти цінних секунд на пошуки вмикача фар. Планував також кілька різних способів диверсії для відвернення уваги охорони.

Кароль Бознанський винайняв дім у щасливої Бриджет, заплативши за півроку наперед і подвоївши комісійні, що привело її в стан такої нірвани, що вона мало не літала від щастя. Згодом Кароль описав це словами: «Піднеслася так, що її очі опинилися майже на рівні мого пупка», що було Зоф’єю та Лізою одностайно визнано огидним сексистським жартом, ще й тим огиднішим, що насміхався з інвалідки. Відповідь «Заздрите, пенсіонерки, бо теж хотіли б бути такими сексі» — не виправила його становища. Кароль також обережно скористався своїми контактами, щоб дізнатися все про Даррена Ричмонда і його колекцію. Отримав підтвердження, що він справді купив Гассама на аукціоні «Сотбіз», існувала також підозра, що придбав «Селянина з вилами» Вінслова Гомера [45] Вінслов Гомер (1836–1910) — американський художник і графік, основоположник американського реалістичного живопису. , який пішов у «Рокфеллер-плаза» за фантастичну суму майже у два з половиною мільйона доларів, а також дві менші картини Вістлера [46] Джеймс Вістлер (1834–1903) — американський художник, один із представників ранньої течії імпресіонізму, популяризатор японської графіки. . Скидалося на те, що поціновувач літератури Ричмонд раптом став шанувальником американських імпресіоністів.

Зоф’я і Кароль зайнялися імітацією переїзду до Нью-Рошелл. З цією метою Лоренц купила повну обстановку будинку на гаражному розпродажі в Нью-Джерсі й наказала завезти її кількома рейсами до резиденції. Їх переважно турбувало те, щоб хтось заносив меблі, до коробок навіть не зазирнули. А шкода, бо в одній із них було непогане зібрання коміксів з початку золотої ери, серед них знаменитий двадцять сьомий випуск журналу «Detective Comics», у якому вперше з’явився Бетмен. Раритет знайшовся в гаражі будинку середнього класу в Нью-Браунсвіку, Нью-Джерсі, оскільки свого часу був єдиним вартісним майном Ларрі Андервуда. Ларрі переспав з дружиною свого друга, внаслідок чого жінка завагітніла. Коханці вирішили, що попри це все залишиться як було, а Ларрі подарував їй свою колекцію, щоб вона продала її у відповідний час і використала кошти на виховання їхнього сина. Жінка, яку звали Рита Блекмур, спочатку з переляку заховала комікс, а потім про нього забула. Ні Кароль, ні Зоф’я, які мали уявлення про його вартість, не зазирнули до коробки; саме так журнал врешті потрапив до рук карлиці Бриджет Корбетт, яка була в розпачі від подій у Рошелл-Хайтс, після яких втратила добру роботу в агентстві нерухомості. Через два роки вона продала комікс через аукціон «Крістіз» майже за два мільйони доларів, знайшла собі чоловіка, вищого від неї майже на метр, і почала давати сексуальні поради на ранковому телебаченні, але це вже зовсім інша історія.

Зоф’я провела трохи часу, спілкуючись зашифрованими каналами із найвищими особами в державі. Метою було спонукати до візиту у Вашингтон когось настільки впливового, щоб прилетів урядовим літаком, яким би потім до Польщі повернувся Рафаель і вони, якби щось пішло не так. Зоф’я не була в захваті від такого варіанта, аварійна евакуація означала, що ніколи не зможе легально повернутися до Штатів, а мала ж іще бажання побачити Великий каньйон і парк «Йосеміте». Але врешті вирішила, що це невелика ціна за повернення до Польщі її найціннішого загубленого твору мистецтва. Є ще кілька гарних місцин на цій планеті і їй швидше не вистачить років, аніж місць для відвідин. Врешті було вирішено, що до Вашингтона приїде її шеф, міністр закордонних справ. Дата візиту визначила також дату пограбування — у них залишилося три дні.