– Ну! Хто вчора із звільнення п'яний прийшов?
Мовчанка.
– Я запитую, хто прийшов учора п'яний?! Один солдат вийшов:
– Я…
– Так. Підеш зі мною похмелятися. Всі інші – напра-во!
Старший прапорщик:
– За що на тебе вчора так жінка кричала? Прапорщик:
– Та за бібліотеку…
– Ходив до бібліотеки?
– Ага…
– А кричала чому?
– Та… труси в читальні забув…
– Товаришу капітан, там до тебе дружина.
– Не до «тебе», а до «вас»!
– До нас вона вчора приходила…
Прапорщик Сидорчук:
– Хотів би я бути Дідом Морозом, а ти жінко, щоб у мене була Снігурочкою: Дід Мороз і Снігурка не хворіють ніколи, не старіють і гроші на подарунки завжди є!
– Ало! А куди я попав?
– А куди ви цілились?
Старшина:
– Ви не тільки поганий солдат! Ви перший десантник, який скаржиться на те, що парашут не розкрився!
На призовному пункті старенький генерал екзаменує новобранця:
– Зліва – ворог, справа – ворог. Що робитимеш?
– Ну… Дістаю автомат… Стріляю…
– Добре. А якщо справа і зліва по два вороги, а на тебе суне танк?
– Дістаю автомат, убиваю ворогів, а в танк кидаю гранату.
– Прекрасно! А якщо з боків по десять ворогів, спереду танк, позаду три танки, а над тобою вертоліт?
– Товаришу генерал, можна запити?
– Питай!
– А я що, один служити буду?
Полковник отримав чергове звання. Приходить додому, а жінка з порога:
– Мабуть, коли одружувався зі мною, і не надіявся, що колись спатимеш із генеральшею!
Викладач на лекції у військовому піхотному училищі:
– Якщо камінь підкинути вгору, він упаде на землю. Це значить, що на нього діє сила земного тяжіння.
– А якщо він упаде у воду? – запитує курсант.
– Це нас не стосується. Цим займаються на флоті.
Командир розказує новобранцям:
– Вартові повинні стояти на відстані витягнутого пострілу один від одного.
Молодий лейтенант-артилерист танцює з дівчиною. Вона запитує:
– А як роблять гармати?
– Дуже просто. Береться дірка і обливається міддю.
Прапорщик веде заняття з тактики бою:
– Танки наступають невеликими групами, зазвичай по 2–3 чоловіки.
Під час військових маневрів начальник артилерії помічає, що одна з гармат не стріляє. Він викликає по рації командира батареї і вимагає пояснень.
– Справа в тому, – пояснює офіцер, – що бійці так замаскували свою гармату, що тепер не можуть знайти.
Умовний противник, як завжди, умовно слабкий і умовно недогадливий. А наші умовні танки як завжди умовно швидкі і умовно точні.
Жінка:
– Чого ти вічно мені вичитуєш?
Чоловік, полковник артилерії:
– Ще слово – і я тебе взагалі відспіваю!
Прапорщик Сидорчук:
– Ми тут з майором на весілля ходили. Він молодим телевізор подарував, а я – телепрограмку на тиждень. Пройшло три дні – і що ж? Телевізор вже ґиґнувся, а програмка все ще діє!
Оголошення.
«Шукаю роботу на складі вибухових речовин. Хочу кинути курити».
Полковник Люмпен:
– Офіціант! Принеси двері! Я хочу вийти!
– Чим займаєшся, Козленко?
– Пишу дисертацію на тему: «Ухиляння від проходження військової служби способом імітації наукової діяльності».
Дружина до прапорщика Сидорчука:
– Любий, сьогодні неділя. Поведи дитину хоч в туалет!
Майор Дубовий:
– Погано, коли у чоловіка молода дружина, яка постійно хворіє, але ще гірше, коли дружина стара і при тому міцна, як граніт…
Після довгого запою командир підводного човна викликає штурмана:
– Щоб через годину мені були наші координати!
– Товаришу командир, по навігаційних приладах нічого не ясно…
Командир:
– Акустик! Доповідай обстановку!
– Шум гвинтів зліва по борту.
– Залп трьома торпедами і тихо мені! Пропустимо SOS – так і не дізнаємось, де ми знаходимось!
– У дитинстві мама мені казала: «їж, синку! Бо в армію не візьмуть!» Навіщо я її слухав!
Дружина майора Дубового:
– Він сказав: якщо дізнається, що я йому ще раз зраджу, – застрелить… З тих пір я йому більше нічого не розказую і вже сім разів врятувала його від смерті…
Прапорщик Сидорчук:
– Кожна людина по-своєму права, а по-моєму – ні!
– Капітан Волошечка, вас ваша служба задовольняє?
– Ви знаєте, йду на службу – дівчата гарні, хочеться. Іду зі служби – дівчата ті ж самі, але вже не хочеться. Значить, задовольняє.
Прапорщик Сидорчук:
– А у каптьорці у нас не курять! Від перегару може вибух статися!
Прапорщик Сидорчук:
– Люба моя, сьогодні таке свято, що мене з роботи трохи пізніше принесуть!
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу