Олексій Кононенко - Жезлом по бамперу. Анекдоти про тих, хто в дорозі і в міліції

– За Петровича! Справжній шофер! І їздив класно, і техніку знав, і помер як мужик – за кермом!.. Не те, що ці його пасажири – зарюмсані і закаляні!

Батько залишив малого в машині, а сам вискочив у магазин. Хлопчик вийшов з машини і загубився. Постовий запитує у малюка:

– А яка в батька машина?

– Чорна…

– А номер який?

– Білий…

Екзаменатор в автошколі запитує:

– Поясніть знак: корова всередині трикутника.

– Ну, це – скотина на дорозі.

– Де ставлять цей знак?

– Ну, за сто метрів від поста ДАІ.

Автоінспектор:

– Чому ви ідете містом зі швидкістю вісімдесят кілометрів за годину?!

Водій:

– Яку годину?! Я за кермом усього двадцять хвилин…

Автоінспектор зупиняє даму на авто за перехрестям:

– Хіба ви не бачили, що на світлофорі червоне світло?

– Світло я бачила. Я вас, на жаль, не бачила…

Таксист:

– Що робить симпатична блондинка за кермом, коли потрапляє в неприємну дорожню ситуацію? Правильно. Вона за ним ховається!

Поставили новий світлофор з прибамбасами. Підходить пішохід. На новому світлофорі напис: «Стійте. Якщо хочете йти – натисніть кнопку». Натискає. Загорається новий напис: «Ідіть». Пішохід іде. Раптом з поперечної вулиці вилітає вантажівка і збиває пішохода. На світлофорі загорається напис: «Вибачте».

Інструктор в автошколі ввічливо звертається до симпатичної дівчини-учениці:

– Скажіть, будь ласка, вам казав хто-небудь, що у вас великі блакитні оксамитові очі?

– Говорили, – усміхається дівчина.

– Тоді чому, наша ненаглядна, ви не дивитеся своїми великими блакитними оксамитовими очима на знаки дорожнього руху?!

Таксист:

– Я – водій, і коли їжджу по тротуарах, мені доволі часто доводиться зустрічатися з людьми!

Автоінструктор:

– Чим більша і дорожча машина, тим головнішою є дорога, по якій вона іде.

Редакція. Головний редактор:

– Ні! Це дуже довгий текст! Приберіть усі непотрібні деталі і терміново в номер!

Через двадцять хвилин журналіст кладе на стіл редактору опрацьований текст: «Пан Іванов їхав на машині із швидкістю 200 км/год. по ожеледиці. Похорон завтра о 17.00».

На світлофорі – пробка. У першій машині на перехресті – колоритна молодиця. За нею – купа машин. Водії-чоловіки нервують, а машина молодиці стоїть як укопана. Крики, лайка, гудки… Наступний за машиною молодиці водій сигналить особливо нетерпляче. Молодиця виходить з машини і підходить до нього:

– Вибачте, може ви подивитесь, чому в мене передача не включається, а я поки що за вас посигналю…

На авторинку біля «мерседеса» з табличкою «Продається» стоїть вертлявий чоловічок. До нього підходить покупець:

– Скільки?

– П'ять тисяч доларів.

– Чотири!

– Згоден.

– На три – і я поїхав.

– Давай швиденько, поки господар не повернувся.

Автобус із пасажирами котиться з гірки. За ним біжить аж перекидається парубок.

– Не старайся! Не доженеш! – регочуть із вікон пасажири.

– Тоді вам усім – хана! Я – водій автобуса!!!

Блондинка в автошколі. Інструктор запитує:

– Як працює двигун?

– А можна я своїми словами?

– Звичайно!

У Абрама померла дружина. Приходить Абрам в газету і дає оголошення за мінімальним тарифом. Пише текст: «Сара померла». Йому кажуть, що за таким тарифом в оголошенні може бути чотири слова.

– Тоді додайте: «Продаю «Москвич», – каже Абрам.

Дві блондинки: одна за кермом, подруга – поруч. Машина іде на великій швидкості. Подруга:

– Ти можеш їхати не так швидко, бо у мене все перед очима мигає.

– А ти зроби так, як я.

– Як?

– Закрий очі.

– Моя машина витрачає багато бензину, – каже блондинка на СТО.

Працівник СТО киває на відтягнуту до краю ручку акселератора:

– А ви знаєте, навіщо ця штука?

– Як для чого? Щоб чіпляти на неї сумочку.

– Ви умієте рулювати автомобілем?

– На жаль, ні…

– Пригляньте, будь ласка, за моїм авто, поки я в магазин заскочу.

Автоінспектор:

– Кого найбільше треба боятися водієві? Військових – їм по барабану, куди їхати, їм наказують. Таксистів – їм по барабану, куди їхати, їм платять. Жінок – вони самі не знають, куди Ідуть, за них заплатять.

Блондинка чоловікові:

– У мене для тебе дві новини, одна – хороша, друга – погана…

– Починай з поганої.

– Я розбила твій «Опель».

– А яка ж тоді хороша?!

– Я більше не буду.