Олексій Кононенко - Жезлом по бамперу. Анекдоти про тих, хто в дорозі і в міліції

– Боже, що я скажу татові?! Доведеться у неділю знову в «Манежі» псалми співати!

Єдиний обмежувач швидкості в Україні – це мигаючий фарами автомобіль на зустрічній смузі.

Стоїть на дорозі чоловік. Назустріч їде автомобіль.

Чоловік думає: «Не трамвай, об'їде!»

Водій думає: «Не стовп, відійде».

На виставці в Парижі автомобіль «ІЖ-Кабріолет» призвів до шалених втрат у автомобільній промисловості Німеччини: від сміху тріснув генеральний директор концерну «BMW».

Фея збирає Попелюшку на бал. Сукня, черевички тощо.

– А поїдеш ти, дівчинко, на машині «Лада». Але запам'ятай: рівно опівночі… Хоч ні, може й раніше… В принципі, у будь-яку мить… Знаєш, Попелюшко, їдь краще на гарбузі!

– Синку, випий зі мною!

– Ну, тату…

– А я ж із тобою уроки робив!

Сержант:

– Уночі деякі авто думають, що господар загубився, і голосно виють від страху…

Сержант-міліціонер:

– А останній тост у нас завжди: «Хай салат вам буде пухом!»

Реклама.

Суперпропозиція – тарифний план «Добре погуляли»: дзвінки з міліції додому та адвокату безкоштовні.

Дружина водія дальніх рейсів:

– Ти зовсім не цікавишся сім'єю! Ти навіть не батько нашої останньої дитини!

Приходить таксист зранку на роботу, зім'ятий, розкуйовджений. Начальник до нього:

– Що з тобою?

– Та я вчора увесь вечір «перекидався»!

– З ким?

– З ким, з ким… з другого поверху у контейнер із сміттям!

Таксист в магазині:

– Дівчино, а які тортики смачніші?

– Вони усі смачні.

– Ну, є ж найнайсмачніші.

– А ви що любите, щоб було всередині?

– Всередині? Горілка. Та я її вже купив. Мені б тортик…

Менеджер банку:

– Клієнт не міг згадати місце роботи. Одягнений у форму співробітника міліції.

З біографії: «Коли він почувався погано, його забирала «швидка», коли добре – міліція».

Таксист:

– Треба простіше ставитися до життя. Все одно з нього живим не виберешся.

Суперакція від патрульно-постової служби: збери дванадцять штрафних талончиків і обміняй авто на велосипед.

Оголошення.

Громадяни! Не вірте шахраям, які продають в електричках 20-ти і 30-тилітрові мішки для «мусора»! Він туди увесь не поміщається! Навіть без чобіт!

Посеред міста стоїть круглий постамент для пам'ятника. Екскурсовод:

– Тут планували звести пам'ятник чесному міліціонеру.

Турист:

– Грошей не вистачило?

Екскурсовод:

– Ні. Натурщика не знайшли.

З протоколу: «Перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, міліціонер несподівано відкрив вогонь, а потім винайшов колесо».

– Мужик, дай сірника!

– Будь ласка.

– Та й сигаретку давай.

– Візьміть.

– О! Вона у портсигарі. Давай, давай і портсигарчик.

– Рятуйте!

– Овва! У тебе ще й зуби золоті…

Таксист:

– Ото вже ці іномарки на наших дорогах! Учора об'їхав усі ями і зламав кермо.

Українські вчені, кінець кінцем, визначили, як коти запам'ятовують номери автомобілів. Виявилося, що ніяк.

Газета «Нічні вісті».

Міліціонери над тілом:

– Від чого він помер?

– Від грипу.

– Від грипу?

– Ага. Чхнув на даху.

Отримавши ролики на день народження, Марійка думала, що то найкращий подарунок.

Правда через півгодини вона зрозуміла, що найкращий подарунок – нова щелепа.

З пояснення:

«Сержант Непийпиво в силу свого м'якого незлостивого характеру ворогів не мав, тому час від часу був змушений битися з друзями».

У суді. Замовник об'єкта:

– Розумієте, пане суддя, показує підрядник мені об'єкт. Шахта глибиною 50 метрів, а на дні – прожектор…

Суддя:

– Ось, дивлюсь на креслення. Так і має ж бути…

Замовник:

– Пане суддя, переверніть креслення. То – маяк!!!

З міліцейських повідомлень:

«Учора вночі невідомі хулігани напали на дівчину Дашу Б. з наміром відібрати найдорожче, що в неї є. Але не так сталося! Найдорожче Дата Б. передбачливо ще в обід залишила у квартирі свого товариша Васі У.».

– Тобі налити?

– Ні. Я за рулем.

– А навіщо ти машину брав? Залишив би вдома.

– Так поспішав, думав, що без мене пити почнете…

Батько послав сина продати вкрадену сорочку. На базарі у сина вкрали цю сорочку, і він повернувся додому ні з чим.

– За скільки продав?

– За стільки, за скільки ти її купив.

Три мужики зійшлися випити. Один:

– Я розливатиму, я – ювелір.

Розлив – не точно.