Олексій Кононенко - Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків

– Ну й що? По-вашому, якщо вас поселять у приміщенні дискотеки, то треба всю ніч танцювати?

– Опанасе, а чому в жіночих рукавичок розріз зверху?

– Ну, це здавна так повелося. Відгорнув кінчик, поцілував ручку…

– А! Тепер я знаю, чому в нашого директора розріз на піджаку ззаду!

– Що це ти бороду відпустив? Навіщо?

– Та… надокучило. Всі мені кажуть, що, мовляв, обличчя у тебе гарне, але дуже жіночне. А тепер як?

– Ну, як тобі пояснити? Уяви собі бабу з бородою…

– Мене вчора жінка вигнала.

– Ти що, одружений?

– А хіба я сказав «моя жінка»?

– Жінко, не показуй мені язик, бо захворієш!

– Та невже? Чим?

– Переломом щелепи і струсом мозку!

– Я мабуть, скоро розлучуся з дружиною…

– Чому? Вона у тебе така симпатична, господарює добре.

– Так, але вона надмірно любить порядок. Встану вночі випити води, повертаюсь, а ліжко вже прибране!

– Скажу тобі відверто, друзяко, я ніколи не мав сумніву щодо вірності своєї дружини, аж поки ми не переїхали із Фастова до Харкова.

– А в чім справа?

– Я побачив, що молоко нам приносить той же молочник, що і у Фастові.

– Через три дні після весілля дружина сказала, що коли я не кину випивати, вона піде від мене.

– Мабуть, тобі буде дуже важко?

– Так… Я за нею дуже сумуватиму.

– Моя дружина втекла з моїм найкращим другом!

– Та ти що! А з ким?

– Я його не знаю, але все одно він – мій найкращий друг!

– Бачиш он те вікно?

– Бачу.

– В минулому році я посилав туди тисячі повітряних поцілунків, а в цьому році кожного місяця по триста гривень…

– За вашою заявою, ваш чоловік сказав, що ви рідкісна дурепа. Це правда? – запитує суддя. – Чистісінька правда.

– Тоді чому ви скаржитесь?

– Ти знаєш, а від кохання з першого погляду є прекрасні ліки.

– Які?

– Подивитися ще раз.

– Лікарю, у мене щось з головою…

– А що трапилося?

– Раніше, коли я був молодим, збуджувався навіть лише при думці про жінку, а зараз думаю-думаю… і нічого.

– Твій товариш – просто нахаба!

– Це ж чому?

– Уяви собі, коли вчора я сказала йому, що не хочу його бачити, він узяв і вимкнув світло.

– Ті пігулки «Віагри», що ви виписали мені два тижні тому, – чудодійні! Я почуваю себе двадцятирічним!

– Прекрасно. Я дуже радий. А що думає про це ваша дружина?

– Не знаю… З тих пір я ще вдома не був…

– О, пані, я дуже багато чув про вас від свого друга.

– Справді? А хто він?

– Ваш гінеколог…

– Лікарю, переведіть мене у чотиримісну палату.

– А з ким ви хотіли б лежати?

– З медсестрами.

– Алло, Клаву можна?

– А хто питає?

– Та всі питають…

– Алло! Комутатор? З’єднайте мене з дружиною.

– Який номер?

– Я що, турок, щоб їх нумерувати?

– Куди сьогодні підемо, люба?

– Я пропоную в музей.

– В музей?! Ми що – інтуристи?

– Я не знаю, зателефонуйте у бюро погоди, – відповідає чоловік по телефону:

– Хто це? – запитує дружина.

– Не знаю. Мабуть помилився номером. Запитує, як там на горизонті…

– Який мерзотник! Який нахаба!

– Хто?

– Та цей Петренко! Він посмів мою дружину обізвати повією! Був би у мене револьвер, я б заліпив йому ляпас!

– Люба моя, хіба тобі не жаль своїх нових джинсів?

– О, невже я посадила пляму?

– Ні, але ти так багато їси, що вони скоро тріснуть по швах.

– Ти знаєш, який зріст у тебе повинен бути, щоб відповідати вазі? – каже чоловік дружині, яка стала на ваги.

– І який?

– П’ять метрів!

– Вчора ми гарно випили в одній компанії, я відвів Івана додому, і так тихо вклав його у ліжко, що дружина навіть не прокинулася!

– Нормально! Оце по-нашому!

– А сьогодні я дізнався, що Іван ще позавчора полетів у відрядження до Вірменії…

– Майже рік я не розмовляв з дружиною…

– Чому?

– Не хотів її перебивати.

– Я, куме, вже трьох жінок поміняв, тепер точно знаю, чого їм треба – мужика доброго!

– А ти ж наче не хворий?

– Та я ж свій.

– Я вчора із Світланою ходив до ресторану. Просадив двісті доларів!

– Ти з глузду з’їхав!

– Та ні! Просто у неї більше не було.

– Ти знаєш, Опанас перед смертю все своє добро заповів дитячому будинку.

– О! Яка безкорисливість! І що ж він їм залишив?

– П’ятеро дітей!

– Фотографе, дякую вам за чудове фото. Ви знімаєте миттєво!

– ???

– На фото у моєї дружини закритий рот.

– Я, мабуть, від жінки піду…

– Чому?

– Мало платить…

– Ну, як відпочив, куме, де був?

– Непогано. На півдні був – море, фрукти, дівчата… А ти?