Олексій Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок

– А вона?!

– А у неї не клює…

– Що це ти такий зажурений?

– Ет… Пішли з хлопцями на кабана. Кабан не прийшов. Ми напилися як свині. І тут… прийшов кабан…

Запросив юнак дівчину на риболовлю. Приїхали на річку. Дав їй вудку. Наживив черв’яка. Навчив, як закидати. За хвилину вона його запитує:

– А скільки коштує ота червоненька штучка?

– Поплавок? Дві гривні…

– Буду тобі винна. Він у мене потонув…

– Микито, у твого гончака мабуть солідне генеалогічне дерево?

– Ти, Опанасе, таке скажеш! Наче сам не бачив, він користується будь-яким деревом, навіть кущем!

В Одесі на Привозі:

– Кефаль?

– Форель!

– Свіжа?

– Жива!

– А чому не ворушиться?

– Спить!

– А чому воняє?

– Слухай, хлопче, коли ти спиш, ти за себе відповідаєш?!

Зустрічає Опанас Микиту.

– Ну як, вдалим було полювання?

– Еге! Он, дивись, повну торбину їжаків настріляв!

– Навіщо тобі їжаки?!

– Ну ти даєш! Жінці на комір, тещі на стельки…

– Опанасе, що будемо спочатку робити, невід поставимо чи горілки вип’ємо?

– Давай горілки вип’ємо…

Вранці прокидаються і бачать, що невід поставили в полі.

– Опанасе, ти, дурню, де невід поставив?!

– Де, де… Де ти гріб, там я і ставив!

– Грізлі – найнебезпечніший звір! – розказує Микита після п’ятої чарки. – Добре, що він живе тільки в Америці, бо від цього ведмедя не врятуєшся. Ти побіг – він побіжить ще швидше! Ти на гору – він на гору! Ти на дерево – він на дерево! Ти у воду – він теж попливе…

– А якщо заховатися?

– Не допоможе! Він теж заховається!

– Я позавчора зловив о-о-отакенного сома! – каже один рибалка, розводячи руки на метр.

– А я тиждень тому зловив отаку форель! – каже другий, відмічаючи рукою на іншій руці по плече.

– То все небилиці, – каже третій, – я у минулому році карася зловив… – і малює в повітрі велике коло.

– А чому ти з ока починаєш показувати?

– Ой, Опанасе, мій Бровко врятував мені життя!

– На полюванні?

– Та ні! Я хворів, а він не пустив до мене лікаря…

– Упіймав я вчора щуку – зо два метри. Несу на плечах, аж раптом – рибінспекція!

– Ну?

– А я її в кишеню сховав і гордо пройшов мимо!

– Чому мій пес, коли я стріляю, завжди кидається мені під ноги?

– Мабуть, він знає, що там найбезпечніше місце.

– У вас дійсно така волога квартира?

– Та я сьогодні у мишоловці трьох карасів знайшов!

Жінка до чоловіка:

– Тобі дзвонив якийсь Микита.

– Що він хотів?

– Просив передати, що полювання відміняється. Корчму зачинили на переоблік.

У далекій Британії учитель запитує у малого: – Стів, як ти думаєш, Ной зі свого ковчега міг наловити багато риби?

– Ні, – відповідає Стів, – у нього ж було лише два черв’яки.

Микита приходить з полювання додому. Нічого не вполював. Втомлений. Дуже сердитий. А Бровко на нього гавкає, аж захлинається.

– Цікаво, цікаво! Що ж ти йому про мене такого наговорила? – повертається Микита до Гані.

Надокучило браткам відпочивати на усіляких там Мальдивах-Канарах, вирішили вони на Дніпрі половити рибу. Накупили всього: снасті, вудочки, намети, спальники тощо; взяли харчу на тиждень, сіли у свій «чирок» і махнули на природу. Краса! Почали рибу ловити. Ловили, ловили, нічогісінько не впіймали. Аж перед вечором упіймався їм маленький карасик. Їдуть назад злі. Один каже:

– Прикиньте, братани! Оця, блін, одна рибина обійшлася нам в штуку баксів!

– І не кажи, – обізвався інший, – добре, що ми тільки одну упіймали!…

Опанас зібрався на полювання. Сідає в автобус, кладе рушницю собі на коліна, стволи упираються сусідові у плече.

– Ви що?! – підскакує той. – А як вистрілить?!

– Не хвилюйтеся так, перезаряджу, набої, слава Богу, є…

Мисливець чукча розповідає:

– Найстрашніший птах – дельтаплана…

– Чому?

– Я тричі стріляла, тільки тоді дельтаплана людину відпускала!

Приїхав міський в село на відпочинок і вранці пішов на рибну ловлю. Підійшов до ставка і запитує перехожого:

– Скажіть, будь ласка, в цьому озері можна ловити рибу?

– Звичайно.

– Значить, якщо я щось упіймаю, це не буде шкодою?

– Це буде дивом!

Мисливець в аптеці:

– У вас протизайчаткові засоби є?

Їдуть рибалки і бачать ставочок, а мимо дід корів жене.

– Діду, тут риба є?

– А куди їй звідси дітися?

Сиділи цілий день – не клює. Під вечір жене той же дід корівок з паші.

– Діду, ти ж казав, що тут риба є!

– А звідки їй тут взятися?

Питання до представника товариства охорони тварин: