Олексій Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок

У водяника є різні наймення в різних місцевостях. Наприклад, морень. Коли рвали лілеї, примовляли: «Морень, морень, мені квітку, тобі корень!»

Місяць водяника – квітень. 9 квітня, на Мотрю-півріпницю, річки піднімаються, крига напинається. 16 квітня, на Микиту вишнього, водяник прокидається від зимового сну. Рибалки колись у цей день пригощали його, скидаючи в річку чужу кобилу: «Ось тобі, дідуню, гостинець, не поминай і ти наші сіті своєю худобою». 21 квітня – Родіон-криголом, Руф. На Руфа – крижана дорога рушиться. 24 квітня – Антип-половод – ріки розливаються.

В деяких місцевостях 12 квітня на Петрів день рибалки святкують своє свято і приносять пожертви водяникові… А що, Григорію, хіба звіриною і птаством ніхто не піклується?

– Та… є. Лісовий господар – лісовик. У полі – польовик, у болоті – свій цар, болотяний. Лісовий дух, господар лісу може показуватися у різній подобі. Найчастіше він зображується як старезний кошлатий дід, який, на відміну від людей, не має тіні; маленький, бородатий, швидкий та хитрий. Живуть лісовики на густих деревах або в дуплах сухих дерев. У лісі цей дух може бути заввишки з найвище дерево, а як виходить на галяву – стає нижчим від трави.

Лісовики співають і свищуть, але їхнього голосу люди не можуть почути. Співають вони тільки вночі, з першими півнями замовкають. Рухається цей дух по своїх володіннях дуже швидко, без шапки, бо вітер її все одно здуває. Любить господар лісу танцювати, штукарити, жартувати. З'явиться перед чоловіком у виді звіра або знайомої людини, заманює в хащу і водить по лісу. Буває таке, що гукає цілу ніч. Не слід відгукуватися – миттю з'явиться. За ці штуки називають його гукою, а за те, що меткий – щезником. Коли лісовикові вдається кого заморочити, він регоче голосно і плеще в долоні. Знаючі люди кажуть, що втекти від лісовика можна тільки тоді, коли одягнеш одежину навиворіт або коли голосно заверещиш – тоді він відпустить. Вважали, що лісовик не тільки водить неуважних, а ще й карає тих, хто полюбляє лайку та прокльони. Лісовики не тільки лякають, водять людей, вони також часто допомагають, особливо тим, хто став їм у пригоді. Люблять лісові духи грати між собою в карти. Як програються – розраховуються підвладною звіриною: зайцями, білками. Вони є пастухи цих звірят, охороняють їх від різних небезпек. Коли перебігають зайці чи білки великими зграями, то значить лісовик програвся і переганяє свою звірину переможцю.

Мисливці залишали на пеньку сухарі та горілку для лісовика. Він ласує, а потім допомагає тому, хто залишив гостинець. Мисливці навіть інколи закладали угоду з лісовиком, щоб дичину їм заганяв.

Закладали з лісовим духом також пастухи. У давні часи 9 січня, на Стефанів день, наймали пастухів. Громада враховувала не тільки репутацію, досвід, уміння, а ще й шукала таких, хто умів домовитися з лісовим духом. Досвідчені пастухи ходили в ліс весною, сідали на осиковий пень і читали заговор. Відразу з'являвся лісовик, сідав навпроти, закидав ліву ногу на праву і за угодою наймався на службу до пастуха. Тому з пастухом старалися не сваритися, боячись, аби він не віддав худобину лісовикові.

На Іванів день, 7 липня, лісовики особливо активні, вони лякають кожного, хто заходить в ліс. 4 вересня лісовики носяться по своїх володіннях з дрючком в руці, як скажені. При зустрічі лісовика можна впізнати, бо на ньому червона одежина, правий чобіт на лівій нозі, лівий – на правій, брів на обличчі немає, очі палають зеленим вогнем. У лісі на стежці відпочивати не можна, бо лісовик того не любить і може зробити щось лихе. Можуть цього вечора лісові духи з'являтися в поселеннях. Про них спеціально розповідають різні історії, щоб вони почули і не шкодили потім при зустрічах.

День Воздвиження, 27 вересня, лісовики вважають особливим для себе днем. Вони зганяють в одне місце підвладну звірину, ніби влаштовуючи огляд перед зимою. Кажуть, що цього дня в ліс ходити не слід.

17 жовтня, на Єрофея, лісовики штукарять: блукають, кричать, регочуть, плещуть в долоні, ламають дерева, ганяють звірину, а після перших півнів провалюються крізь землю до весни. У цей день також до лісу не ходили. А в природі з цього дня стає холодніше – зима наближається.

За давніми повір'ями, у кожній країні лісовики мають своїх воєвод чи царів. У них є військо. Як починається війна у людей, то між собою воюють і лісовики. Під час воєн лісові духи людей не чіпають…

Хочете вірте, хочете ні – майже одночасно наші поплавки затанцювали! А потім пішло! Карасів натягали! Я піймав коропчука, а кум Гриць двох. За якусь годину!