Добридень, сусіде! Сміховинки

— Прошу показати меню.

— Дуже прошу, але я і так певен, що візьмете відбивну.

— Така вже смачна?

— Ні, але більше нічого немає.

1563. Клієнт: — Чому ви не долили мені до самої мірки?

Офіціант: — Вибачте, я короткозорий.

Клієнт: — А чи не ставалося з вами таке, щоб комусь перелили над мірку?

Офіціант: — Що?! Ви собі думаєте, що я зовсім сліпий?!

1564. Клієнт: — Це м'ясо таке тверде, що не можу його погризти. Покличте шефа!

Офіціант: — Не поможе. У нього вставні зуби.

1565. — Як живе наш шеф-кухар?

— Вимучує нову назву для вчорашніх котлет.

1566. — Скажіте, кухарю, чому ви не вивісите меню? Ніколи не знати, що буде на обід.

— Поки не готове, я і сам не знаю, що вийде.

1567. Клієнт: — Невже ви думаєте, що я їстиму тану негідь! Покличте завідувача.

Офіціант: — Це ні до чого, він теж не їстиме.

1568. Чоловік вирішив зустріти Новий рік у ресторані. Сів скромно в кутку і покликав офіціантку:

— Золотце, почастуйте мене чарчиною горілки, порцією котлет і дружнім словом.

Через кілька хвилин офіціантка ставить перед гостем горілку й котлети і хоче йти. Чоловік гірко зітхнув:

— А де ж добре, дружнє слово?

Офіціантка нахилилася й шепнула на вухо:

— Не їжте котлет!

1569. В ресторані відвідувач звертається до кельнера:

— Чому порція, яку я дістав сьогодні, наполовину менша від вчорашньої, а ціна — та сама?

— А де ви сиділи вчора?

— Он там, біля вікна.

— Бачите, гостям, що сидять біля вікна, ми даємо спеціально великі порції.

— Чому?

— Для реклами.

1570. — Як дорого обійшлося вчорашнє гуляння?

— Здається, дев'яносто крон.

— Так дешево?

— Тож у неї більше не було.

1571. Офіціант до відвідувача, що з нетерпінням вичікує, коли візьмуть замовлення:

— Шкода, що вам стільки довелося чекати. Але зараз я принесу вам ще одну попільницю.

1572. Без двох хвилин дванадцять. Зала в клубі переповнена. Вбігають хлопець і дівчина і раптом — о щастя! — бачать вільний столик. Підбігає розпорядник:

— Цей столик займати не можна.

— Чому?

— Це танцювальний майданчик.

1573. Після зустрічі Нового року знову зустрілися двоє приятелів.

— Як тобі сподобався вечір? — питає один.

— Все було б добре,— відповідає другий,— коли б подавали таке старе вино, як курицю, а курицю таку молоду, як вино.

1574. У новорічну ніч на квартирі йде шумне гуляння. На знак протесту проти гармидеру сусіди бухають об стіну. Один із тих, що гуляють, постукав їм у відповідь і загорланив:

— Гей, ви! Хіба вам не відомо, що вночі заборонено вбивати цвяхи в стіни?!

1575. П'яний Фафуля іде з приятелем по колії.

— Щось дуже багато тих сходинок тут, чорт би їх забрав!

— То ще б нічого, але що за бовдур поклав так низько оці перила?!

1576. — Павле! І чого ти вчора так набрався?

— Закусувати не було чим!

— Грошей на закуску не вистачило?

— Ні, зуби повибивали!

1577. Два куми вийшли з буфету. Один згадав:

— Мені ще треба теля на гостину забити. Дівку віддаю.

— Я тобі допоможу...

Вивів кум теля, тримає, щоб не брикалось, а другий взяв сокиру.

— Ти тримай, а я його обухом оглушу, потім доріжемо...

Замахнувся і — трісь! Теля стоїть. Він ще раз. Теля стоїть. Коли замахнувся втрете, кум ледь прохрииів:

— Якщо ти ще раз гепнеш мене обухом по чолу, на мою душу, випущу теля!..

1578. — Сусідо! Випиймо, бо як помремо, більше не побачимось!

— А я вже тебе, сусідо, й тепер не бачу!

1579. На тротуарі сидить п'яний. До нього підходить міліціонер.

— Що ви тут робите?

— Кажуть, ніби земля крутиться. Ото й чекаю, коли мій дім під'їде до мене.

1580. Після зустрічі Нового року п'яний питається в міліціонера:

— Ви не скажете, як мені дійти до вокзалу?

— Ідіть прямо,— вказує міліціонер.

— Прямо? Ну, тоді мені не дійти!

1581. — Вибачте, товаришу міліціонер, номер цього будинку — 99?

— Ні, 66!

— Прекрасно. То значить, я ще не п'яний.