Українська народна сатира і гумор

— Для вашого брата!

— Та куди нам грішним! Хоч би вашому брату довелось тут пожити!

Один генерал якось догодив Катерині, що вона не знала, як його й нагородити. Ото вона й каже:

— Подарую я тобі землі. Сідай на коня і їдь: скільки в'їдеш за день, стільки й твоєї...

Сів він на коня і давай бігти з усієї сили, поки й кінь з утоми здох. Коли кінь здох, він давай пішки бігти Біг, доки міг, а далі впав непритомний і лізе рачки. Нарешті ліг ще й руки простяг, та й каже вмираючи:

— Аж оце поки моя земля! — і вмер.

Полковник солдат вчить, як генерала зустрічати. Як спитає генерал:

— Звідки ви?

Відповідайте:

— Полтавські.

— Скільки років?

— 23

— Скільки служите?

— Три роки.

— Звідки обмундирування маєте?

— З цейхгауза.

— А за кожним словом повторюйте — ваше високопревосходительство. А як далі спитає — скільки у вас рот? Кажіть — 16, а 17 нестройова.

— Хто вас вчив?

— Полковник і ви, ваше високопревосходительство.

Завчили солдати. От приїжджає генерал. Полковник вистроїв солдат в шеренги. Генерал виходить на трибуну й починає.

— Ви чиї?

— Полтавські, ваше високопревосходительство!

Генерал щось збився та й не питає далі, скільки солдатам років, а каже:

— Скільки років служите?

— Двадцять три, ваше превосходительство!

— А скільки вам років?

— Три, ваше превосходительство!

— А скільки у царя-батюшки дочерей?

— Шістнадцять, сімнадцята нестройова, ваше превосходительство.

Генерал бачить, що вони щось не те мелять, та як розсердиться, та як гаркне:

— Откуда вас, таких дураков, набрали?

— З цейхгауза, ваше превосходительство!

— Ну хто вас, сукиних синів, так навчив?

— Ви, ваше превосходительство, і господин полковник!

Одного, значить, разу в царській армії мав бути генеральний смотр військ. А там один солдат дуже погано знав службу От його зводний і ротний підучують, як кого титулувати, як відрізнити якого начальника.

— Генерала, — кажуть, — по лампасах на штанях пізнаєш і так далі

От почався смотр... Приїхав генерал, але кривий на одну ногу Вистроїлись усі в ряди. От генерал прийшов, поздоровкався, а далі і нарвався на цього солдата, що погано знав службу.

— От скажи мені, хто я такий?

А він і каже:

— Генерал, ваше превосходительство!

Ось він знов запитує:

— А почім ти знаєш, що я генерал?

А зводний стука себе по ногах, щоб той здогадався, що по лампасах. А він каже:

- По ногах, ваше превосходительство!

— Как, по ногах? — каже генерал.

А солдат:

- У вас одна нога крива.

Солдати написали генералу скаргу, що їм не варять каші, а тільки борщ. Приїхав генерал Скандал! Солдатська скарга! Нечуване діло! Зібрав він начальство і питає:

— Ну как вы допустили солдат до такого состояния? Куда вы смотрите? Я вам покажу, сукины сыны!

Потім зібрав солдат і давай питати:

- Вы мне писали жалобу? Скажите, кашу вам варят или не варят?

Всі мовчать — кому охота вириватись?

А один солдат вилупив на нього очі та й слухає.

- Вот ты, например, солдатик! Скажи, кашу вам варят?

Той витягнувся під козирьок:

- Так точно, ваше високопревосходительство!

— А как варят?

- День не варят, два не варят, потом погодя — опять не варят.

— Значит все-таки варят? Разойдись!

Якось на смотрі питає генерал солдатів:

— Хватает ли вам обедов?

— Еще остается, ваше превосходительство!

— А куда же вы остатки деваете?

— Доедаем, ваше превосходительство.

Був такий ротний командир, може, де в другому, не в нашому полку, і такий він був, що собі денщика зроду не вибере Прийде до нього солдат, а він дасті йому чарку горілки й питає його:

— Що, — каже. — хороша?

Той йому:

— Хороша!

Він йому й почне давати:

— От я тобі ще кращої дам! — І дасть йому кружкою по зубах і прожене. І так він усю роту перебрав і перебив Аж ось у роті знайшовся один такий:

— Я, — каже, — як піду, то я буду в нього за денщика.

Пішов до нього.

— Ти, — каже, — обідав?

— Обідав.

— А ти горілку пив?

— Ні!

— Ну, то випий!

Випив, а ротний його і питає:

— А що, — каже, — хороша?

— Не розібрав, ваше благородіє!

Він дав йому й другу випити, і знову питає:

— А що, хороша?

— Не розібрав, ваше благородіє!