Старша Едда. Епос

53
Прийшло до Хлін [41] Хлін — інше ім'я Фріґґ, дружини Одіна.
ще одне горе,
Одін став
з вовком на герць,
а вбивця Белі [42] Вбивця Белі — ймовірно Хеймдалль; Белі — якийсь велет.
б'ється із Суртом;
мертвим впаде
відрада Фріґґ [43] Відрада Фріґґ — Одін. .

54
Гарчить гучно Ґарм
на Ґніпахеллі,
пута порвуться,
Жадібний рине.
Погляд мій мудрий
бачить далеко,
долю побідами
сильних я знаю.

55
Прийшов тут могутній
син Батька Побід [44] Батько Побід (Sigföður) — дослівно «Батько Перемог», Одін. ,
Відар, на битву
зі звіром-стерв'ятником.
Бив сина Хведрунґа [45] Хведрунґ — Локі, син Хведрунґа — вовк Фенрір. ,
в серце йому
меча вгородив,
так мстив за батька.

56
Прийшов тут прекрасний
Хлодун нащадок [46] Хлодун нащадок — Тор; Хлодун — інші ім'я Фьорґун, матері Тора. ,
йде Одіна син
на битву зі змієм,
люто вбиває
Мідґарда сторож,
будуть всі люди
кров'ю спливати;
зробив дев'ять кроків
моцний син Фьорґун,
убив його змій,
та ганьби він не звідав.

57
Сонце зчорніло,
земля кане в море,
зникають із неба
яснії зорі.
Гейзер парує,
пломінь нуртує,
жар завирує
аж до небес.

58
Гарчить гучно Ґарм
на Ґніпахеллі,
пута порвуться,
Жадібний рине.
Погляд мій мудрий
бачить далеко,
долю побідами
сильних я знаю.

59
Бачить вона:
здіймається з моря
знову земля,
рясно зелена.
Падають води,
злітає орел,
над гребнями хвиль
рибу шукає.

60
Зустрілися аси
на Ідавеллі,
згадали про модне
древо землі [47] Древо землі (moldþinur) — тут: змій Йормунґанд. ,
згадали вони
величні діла,
згадали і Фімбульта [48] Фімбульт, Фімбольт — Одін.
руни прадавні.

61
Там мають знову,
колишнім подібні,
тевлі злоті
в траві віднайтися,
що мали вони
за давніх часів.

62
Будуть зростати
жита без засіву,
зростеться все зламане,
повернеться Бальдр,
житиме з Хьодом
у Хрофта [49] Хрофт — Одін. палатах,
в обійсті богів.
Чи знаю достатньо?

63
Тут кинув Хенір
прут ворожіння [50] Йдеться про магічний обряд жеребкування, паювання землі, здобичі, майна тощо. ,
жити синам
братів обох
випало в домі вітрів [51] Дім вітрів — небо. .
Чи знаю достатньо?

64
Бачить вона —
будинок стоїть,
гарний мов сонце,
злотом сяє на Ґімлі.
Там мають жити
воїни вірні,
там же довіку
будуть щасливі.

65
Йде тоді владний
суддя і господар,
сходить могутній
правити всім.

66
Йде тоді темний
летючий дракон,
сяючий змій
з Нідавеллір;
летить понад полем,
тримає у кігтях
трупи Нідхьоґґ.
Тепер вона щезне [52] Тепер вона щезне — тобто вьольва, що завершила пророцтво. .

1
Двері усі,
як прийдеш додому,
ти роздивись,
ти перевір,
бо невідомо,
недруг який
там причаївся.

2
Щедрому шана!
Гість прибуває,
де має він сісти?
Квапиться дуже
до вогнища той,
хто здалеку прийшов.

3
Вогонь потрібен
тому, хто прийшов,
і коліна замерзли.
Одяг і харч
згодяться тому,
хто рушив у гори.

4
Потрібна вода
тому, хто надходить,
рушник і запрошення гречне,
гідно учиниш,
його розпитавши
і слово почувши.

5
Мудрість потрібна
тому, хто далеко забрів;
знайоме все вдома;
сміються у вічі
дурню тому,
хто сяде між мудрих.

6
Розум свій муж
не має хвалити,
краще його приховати;
мудрий і тихий,
на хутір зайшовши,
шкоди нечасто зазнає;
бо друга вірнішого
нема у людини
за розум великий.