У традиційній символіці кінь має значення духа (душі), вищого розуму, вищого «Я» людини, двері – це, перш за все, шлях до іншого, ворожого людині навколишнього, інколи потойбічного, світу, тому і конюх, і брамник мають особливу символічну функцію провідника в інший світ.
У пам'ять про мотузку, якою Камбар спутував ноги Дуль-Дуля, дервіші ордена Бекташі носили на поясі мотузку, яку називали камбарі.
Камбар у казахів (Жилкиши-ата Камбар), киргизів і уйгурів (Камбар-ата) – покровитель коней і конярства. В основі образу – давнє доісламське божество.
«У музичній культурі народів Середньої Азії існує кілька легендарних фігур, які здавна були шановані в якості родоначальників музичного мистецтва, покровителів музики і музик: Коркут, Камбар-ата і Айдин-Ашик. Їхні імена (в різних формах написання) не тільки добре відомі дослідникам – етнографам, філологам, фольклористам, сходознавцям. До них зберігається стійка прив'язаність і особливий пієтет у середовищі нинішніх традиційних музик. Можна навіть говорити про нове стихійне відродження старих культів поклоніння цим персонажам: зросло паломництво до їхніх легендарних могил, поминання імен, звернення з проханнями тощо. Проте, якщо Коркут і Айдин-Ашик вшановуються переважно тюркськими народами, то Камбар «охоплює» обидва середньоазійських компоненти – тюркський та ірано-таджикський. Він відомий культурам практично усіх народів Середньої Азії – киргизам, туркменам, казахам, узбекам, таджикам, каракалпакам. З ним пов'язано багато «знаків» культури, – починаючи з топоніміки
і закінчуючи назвами епічних та музичних творів. Ця яскрава міфологічна і легендарна фігура без сумніву засвідчує спільність джерел і тісне переплетіння традиційних музичних культур середньоазійських народів. Хоч, зрозуміло, його присутність у культурі кожного з народів різна: для одних це важлива, та все ж епізодична, для інших – ключова фігура.
Зв'язок Камбара з музикою досі не зовсім з'ясований. Існує думка, що він став піром-покровителем музик «зовсім парадоксальним способом». І дійсно: у багатьох регіонах Середньої Азії (наприклад, у Бухарі) Камбара шанували як конюшого у хазрата Алі. Звідси він відомий в якості покровителя коней і конюхів. Доглядаючи за конем святого Алі Дуль-Дулем, він, за однією з легенд, час від часу награвав йому на дутарі, так як був гарним дутаристом. Дуль-Дуль, почувши звуки дутара, переставав пастися, забував про їжу і слухав музику, зажурений. Фактично в легендах народів Хорезмської оази – узбеків, туркменів – Камбар отримав статус покровителя музики і музик, а також – неперевершеного виконавця на дутарі.
Особливу популярність цей легендарний персонаж мав у середовищі туркменських музик, де він відомий під іменем Баба-Гамбар… [як] творець першого інструмента дутар. У реальному творчому житті до Камбара зверталися і продовжують звертатися молоді музики-почат-ківці за благословенням для занять музикою. І зазвичай отримують його уві сні.
Зв'язок Камбара з музикою базувався також і на інших, не музичних, началах. Справа в тому, що коні і конюхи опосередковано «беруть участь» чи дотичні до створення музики, так як «постачають» для майстрів музичних інструментів кінський волос, який іде на виготовлення смичків і струн. У першу чергу для таких інструментів, як кобизу казахів, узбеків, каракалпаків, кияк чи кил кияк у киргизів і типологічно схожі з ними. Таке пояснення допустиме на базі вже відомих аналогічних зв'язків. У традиційних уявленнях про покровителів музики відмічається їхній зв'язок з яким-небудь ремісничим виробництвом, необхідним для матеріальної бази музики. Так, наприклад, пір (покровитель) м'ясників Адам одночасно пов'язаний з музиками, оскільки вони беруть для дойри і нагори шкури тварин, зарізаних м'ясниками. Пір гончарів Ходжа Мір-Кулол входить до цеху музик, так як останні використовують глину для виготовлення остовів барабанів. Пророк Ной – пір теслярів також зв'язаний із музикою, – в конструкції своїх інструментів музики використовують дерев'яні частини і т. д.
Камбар – творець музики, музичних інструментів та покровитель музик – важлива об'єднуюча фігура в музичних культурах. Він символізує єдність музичних традицій і в цілому міської та кочової культур народів Середньої Азії».
А. Джумаєв (Ташкент) («Камбар-ата (Камбар, Баба-Гамбар) і музичні традиції народів Середньої Азії», журнал «Курак», 2004 p., Киргизстан)
Закаспійська область
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу