Олексій Кононенко - Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Здесь есть возможность читать онлайн «Олексій Кононенко - Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2012, ISBN: 2012, Издательство: Array Литагент «Фолио», Жанр: Мифы. Легенды. Эпос, История, Культурология, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У книзі вперше українською мовою у найповнішому викладі зібрані персонажі туркменської міфології, фольклору, епосу. Словникові статті про надзвичайних персонажів проілюстровані казками, легендами, прислів'ями, приказками, поезією сучасних та давніх туркменських поетів у літературному перекладі. Вперше українською мовою перекладені літературні пам'ятки «Книга мого діда Коркута», «Родовід туркменів» Абу-л-Газі, «Подорож до Середньої Азії» угорського мандрівника Армінія Вамбері. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повір'ями давнини, немовби занурюється у життя племен та народностей, які утворили сьогоднішній процвітаючий Туркменістан.

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Тепер поведемо мову про Огурджіка. На той час в Іраку був кочовий народ – байиндирський іль. Огурджік-алп не послухався повеління байиндирського бека. Байиндирський бек розізлився на Огурджіка. В Огурджіка не було сили битися з байиндирами. Зі своїм ілем у тисячу кибиток він утік з Іраку і прийшов у Шемаху; дев'ятсот кибиток було салорських, сто кибиток – каркинських.

Він хотів поселитися там, [але], боячись байиндирів, пішов до Криму. Відкочувавши звідти, він перейшов ріку Ітіль і прийшов до ріки Яїк. У ті часи в місцях, які називалися Ала-Кенк і Кара-Каш, мешкав народ Канкли. Хана [цього народу] звали Кок-Тонли. Прибувши до нього, [Огурджік] прожив [там] кілька років. Врешті-решт, посварившись і з ним, він утік [від нього]. Кок-Тонли наздогнав його і захопив у нього сімсот кибиток. [Огурджік] з трьомастами кибитками утік і пішов у Мангишлак; три роки він пробув у місці, що називається Карахан. Кок-Тонли не знав, куди пішов Огурджік. Через три роки, почувши [про Огурджіка], він вирушив у похід. Огурджік, дізнавшись, що він вирушив у похід, разом із своїм ілем врятувався втечею і пішов до Балханських гір.

Ось тартим, який заспівав тоді Огурджік:

Врятувавшись втечею від хана канклів, я вирушив на південь,
Пройшовши поля і степи, обійшов я зі сходу [те] місце,
Я наказав виступити в дорогу тим, хто знає поля і землі;
Я зробив зручною дорогою дві обвіяні вітрами і вкриті снігом вершини (?)
Хутром, хутром устелив я… поля.
Спиною повернувшись до супротивника, я підтягнув мої сили;
На своєму рябому коні проїхав я по гірській дорозі.
Я заснував юрт від Кабакли до Алета (Алта),
Коли, зчинивши шум, слідом за мною підійшли вороги;
З головою, [наповненою] турботами,
я наказав тугому лукові взятися за справу.
За кров і гнів – перемога! На стріли я пролив кров,
На гострий булат, [який], якщо ударить, – разить, я наказав прив'язати стяг.
Діставши свій меч, я нахилявся, – і викопував колодязь.
Перезимувавши в долині, пролітувавши
у степу, я перейшов гірський ланцюг.
Коли він напнув свій лук, я прибув до чорної гори (?).
Який би гурт людей не влаштовував той, я був присутній там.
Так як вони принесли золотоокого зайця (?).
Я [замість] усіляких різних тамг дам ніжку гусака (?).

У Кара-Газі-бека було чотири сини: перший – Огурджік-алп, другий – Суварджік, третій – Дудик, четвертий – Кабаджик. Про нащадків цих чотирьох, про кожного окремо, якщо на те буде воля божа, ми [ще] розкажемо.

У Огурджіка було шість синів; кожні двоє з них були близнюками: вони тричі, один за одним народжувались двійнями. Імена їхні такі: Берді і Бука – одна двійня, Авсар і Кусар – друга двійня, Яджи/Иаджи/ і Дінглі – третя двійня.

У Берді було двоє синів: одного звали Кулми, другого – Кулхаджі. Нащадки Кулми – ілі Йомут і Калтак.

І у Йомута [211]було двоє синів: одного звали Озлі-Тимур, другого – Кутлу-Тимур. А у Озлі-Тимура було три сини; імена їхні наступні: Іса, Муса і Бахрамшах. І у Кутлу-Тимура було три сини; імена їхні наступні: Джуни, Шіран і Куджик.

У Арсарі-бая, [212]сина Кул-хаджі, було три сини: Інал-Газі, Зейнал-Газі і Мустафа-Газі. У Інал-Газі було двоє синів: одного з них звали Тура, другого – Сокман. Лайна і Джаршанки – нащадки цих двох [синів Інал-Газі]. Нащадки Зейнал-Газі – Кара і Бакаул. Нащадки Мустафа-Газі – Улуг-тупа [213]і Гунеш. Нащадки Бука – Ічкі-салори – внутрішні салори. [214]

А ще в одному творі (нама) так сказано. У салорському ілі був чоловік на ймення Енкеш. Дружину його звали Джаджакли. Ім'я їхнього сина було Казан-Салор, якого називали також Казан-алпом.

На той час у іля Бечене був государ на ймення Тоймадук. Він прийшов, напав на житло Енкеша, взяв у полон Джаджакли і забрав [із собою]. Через три роки Енкеш, віддавши за [неї багато] добра, зумів повернути її. Через шість місяців після повернення Джаджакли додому вона народила дитину – хлопчика. «Звідки ти взяла цього хлопчика?» – запитав Казан-алп у своєї матері, ударив [її] палицею і поранив їй голову. Джаджакли сказала: «Прийшов ворог; коли стемніло, ти втік, блідий [від страху]; сів на верблюда, я хотіла було їхати слідом за тобою. Доклавши усіх зусиль, ітбечене по моїх слідах наздогнав [мене], схопив за голову мого верблюда. Всередині у нього [ітбечене] закипіло, сам він почервонів, сів на мене, позбиткувався, відібрав мою волю; від нього я понесла цього хлопчика». Так як цей хлопчик походить з іля Ітбечене, йому дали ім'я Ірек. У тюрків існує такий звичай: собак називають Ірек [чи] Серек.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»

Обсуждение, отзывы о книге «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x