Олексій Кононенко - Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Немає потреби нам передавати оповіді про цих государів, [бо] наші попередники, щоб повідати про походження цих государів, створили стільки книг, що їм лік знає точно [один] Всевишній бог. Сельджуки, заявляючи: «Ми туркмени, ми [ваші] брати», не принесли користі ні ілю, ні народу. До того як стали государями, вони говорили: «Ми – з туркменського уруга Киник». А після того як стали государями, говорили: «Син Афрасіаба утік від Кейхосрова [208]і прибув до туркменського уруга Киник, там він виріс і [назавжди] залишився. Ми його нащадки, ми з роду (насі) Афрасіаба». Рахуючи своїх предків, вони у тридцять п'ятому поколінні доводять [їх] до Афрасіаба. [209]Після Кукем-Бакуя і Серенка огузький іль вже не міг самостійно піднімати і садити [на престол] государів. Ті з огузького іля, які облаштувалися на Мангишлаку і Балхані, підкорялися тому, хто був государем в Ургенчі. Ті, хто мешкав в Хорасані, підкорялися тому, хто був государем у Хорасані. Ті, хто жив у Мавераннахрі та інших юртах, були в такому самому становищі.

Коли [стався] розгром Шахмеліка, іль салорів на чолі з Діннглі-беком вирушив до Іраку; після того, як вони прожили там багато років, у їхньому середовищі з'явився благородний джигіт на ймення Огурджік.

Люди з туркменів, обізнані з історією, доводять Огурджік-алпу в шістнадцятому поколінні до Огуз-хана. А рахують вони так: батько Огурджік-алпи – Кара-Газі-бек, його батько Карадж, його батько Бенам-Газі, його батько Буриджи-Газі, його батько Килал-Газі, його батько Інал-Газі, його батько Сулейман-Газі, його батько Хайдар-Газі, його батько Откузлі Урус, його батько Казан-алп, його батько Енкеш, його батько Ендер, його батько Ата, його батько Тимур, його батько Салор, його батько Таг-хан, його батько Огуз-хан. Ці слова є абсолютною помилкою, тому що з часів Огуз-хана до цих часів пройшло п'ять тисяч років. З часів Огурджіка до цих часів пройшло п'ятсот – шістсот років. Між Огузом і Огурджіком – чотири тисячі чотириста років. Шістнадцять поколінь проходять за чотириста, найбільше, за чотириста п'ятдесят років. Так де ж імена предків Огурджіка, які жили протягом чотирьох тисяч років? Те, що записані вище шістнадцять чоловік є нащадками Огуза, – вірно; те, що вони є предками Огурджіка, – теж вірно. Проте записували [тільки] ту людину, яка в ілі ставала відомою, невідомих людей не записували. [Один] бог знає імена [тих] п'ятнадцяти-двадцяти людей, які лишилися незаписаними між кожним з тих людей, які записані. Ось тому-то я і кажу, що між Огузом і Огурджіком пройшло чотири тисячі чотириста років.

Якщо в кожне тисячоліття, ймовірно, проходить сорок поколінь, [значить] повинно було пройти двісті поколінь. А як бути з тими, хто помиляється?! [Один бог] може не дати забути кругообіг і [стан] справ цієї небесної сфери; при ньому [з його допомогою] це – легко. Помилковість цих слів полягає ще й в тому, що Салор-Казана через шість поколінь на сьомому вони доводять до Огуз-хана. А тепер, ті, що читають і розуміють ці слова, добре подумайте: Огуз-хан жив за чотири тисячі років до нашого пророка, а Казан-алп триста років по тому після нашого пророка. На старості літ він вирушив до Мекки, став хаджі і повернувся. Отож, яким же чином у шостому поколінні Салор-Казан може дійти до Огуз-хана?! І ще, Салор-Казан жив одночасно з Коркут-атою [з іля] Кайі.

Осьтартим, [210]в якому Коркут-ата звеличує Салор-Казан-алпу: