Олексій Кононенко - Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Здесь есть возможность читать онлайн «Олексій Кононенко - Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2012, ISBN: 2012, Издательство: Array Литагент «Фолио», Жанр: Мифы. Легенды. Эпос, История, Культурология, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У книзі вперше українською мовою у найповнішому викладі зібрані персонажі туркменської міфології, фольклору, епосу. Словникові статті про надзвичайних персонажів проілюстровані казками, легендами, прислів'ями, приказками, поезією сучасних та давніх туркменських поетів у літературному перекладі. Вперше українською мовою перекладені літературні пам'ятки «Книга мого діда Коркута», «Родовід туркменів» Абу-л-Газі, «Подорож до Середньої Азії» угорського мандрівника Армінія Вамбері. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повір'ями давнини, немовби занурюється у життя племен та народностей, які утворили сьогоднішній процвітаючий Туркменістан.

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Немає потреби нам передавати оповіді про цих государів, [бо] наші попередники, щоб повідати про походження цих государів, створили стільки книг, що їм лік знає точно [один] Всевишній бог. Сельджуки, заявляючи: «Ми туркмени, ми [ваші] брати», не принесли користі ні ілю, ні народу. До того як стали государями, вони говорили: «Ми – з туркменського уруга Киник». А після того як стали государями, говорили: «Син Афрасіаба утік від Кейхосрова [208]і прибув до туркменського уруга Киник, там він виріс і [назавжди] залишився. Ми його нащадки, ми з роду (насі) Афрасіаба». Рахуючи своїх предків, вони у тридцять п'ятому поколінні доводять [їх] до Афрасіаба. [209]Після Кукем-Бакуя і Серенка огузький іль вже не міг самостійно піднімати і садити [на престол] государів. Ті з огузького іля, які облаштувалися на Мангишлаку і Балхані, підкорялися тому, хто був государем в Ургенчі. Ті, хто мешкав в Хорасані, підкорялися тому, хто був государем у Хорасані. Ті, хто жив у Мавераннахрі та інших юртах, були в такому самому становищі.

ПРО ПРЕДКІВ, МОЛОДШИХ БРАТІВ І НАЩАДКІВ САЛОР-ОГУРДЖІК-АЛПА

Коли [стався] розгром Шахмеліка, іль салорів на чолі з Діннглі-беком вирушив до Іраку; після того, як вони прожили там багато років, у їхньому середовищі з'явився благородний джигіт на ймення Огурджік.

Люди з туркменів, обізнані з історією, доводять Огурджік-алпу в шістнадцятому поколінні до Огуз-хана. А рахують вони так: батько Огурджік-алпи – Кара-Газі-бек, його батько Карадж, його батько Бенам-Газі, його батько Буриджи-Газі, його батько Килал-Газі, його батько Інал-Газі, його батько Сулейман-Газі, його батько Хайдар-Газі, його батько Откузлі Урус, його батько Казан-алп, його батько Енкеш, його батько Ендер, його батько Ата, його батько Тимур, його батько Салор, його батько Таг-хан, його батько Огуз-хан. Ці слова є абсолютною помилкою, тому що з часів Огуз-хана до цих часів пройшло п'ять тисяч років. З часів Огурджіка до цих часів пройшло п'ятсот – шістсот років. Між Огузом і Огурджіком – чотири тисячі чотириста років. Шістнадцять поколінь проходять за чотириста, найбільше, за чотириста п'ятдесят років. Так де ж імена предків Огурджіка, які жили протягом чотирьох тисяч років? Те, що записані вище шістнадцять чоловік є нащадками Огуза, – вірно; те, що вони є предками Огурджіка, – теж вірно. Проте записували [тільки] ту людину, яка в ілі ставала відомою, невідомих людей не записували. [Один] бог знає імена [тих] п'ятнадцяти-двадцяти людей, які лишилися незаписаними між кожним з тих людей, які записані. Ось тому-то я і кажу, що між Огузом і Огурджіком пройшло чотири тисячі чотириста років.

Якщо в кожне тисячоліття, ймовірно, проходить сорок поколінь, [значить] повинно було пройти двісті поколінь. А як бути з тими, хто помиляється?! [Один бог] може не дати забути кругообіг і [стан] справ цієї небесної сфери; при ньому [з його допомогою] це – легко. Помилковість цих слів полягає ще й в тому, що Салор-Казана через шість поколінь на сьомому вони доводять до Огуз-хана. А тепер, ті, що читають і розуміють ці слова, добре подумайте: Огуз-хан жив за чотири тисячі років до нашого пророка, а Казан-алп триста років по тому після нашого пророка. На старості літ він вирушив до Мекки, став хаджі і повернувся. Отож, яким же чином у шостому поколінні Салор-Казан може дійти до Огуз-хана?! І ще, Салор-Казан жив одночасно з Коркут-атою [з іля] Кайі.

Осьтартим, [210]в якому Коркут-ата звеличує Салор-Казан-алпу:

Вони перекочували камені, [які лежали] в ущелині через гори Казикурт;
Йдучи назустріч, Салор-Казан схопив [їх].
Його побачили Іт-бечене
і збожеволіли від [страху].
Поклав він в один казан м'ясо сорок одного коня,
Взяв він той казан у ліву руку;
Правою рукою подавав він [м'ясо] ілю.
Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?!
Із синього неба спустився живий змій,
Взявся пожирати кожного, [кого] побачить.
Салор-Казан безпощадно відрубав йому голову,
Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?!
З тридцятьма-сорока тисячами воїнів Казан вирушив [у похід];
Розбив він ілі Іт-бечене і повернувся [додому].
[Лише] деякі з них врятувалися, вимоливши пощаду.
Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?!
Райятам із тюрків і туркменів, арабів [і] персів,
[Усім] мусульманам Казан покровительствував;
У багатьох випадках побивав він невірних.
Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?!
У нього перебрали [військову] майстерність усі великі,
Декому [з них] він дав місце по праву і по ліву руку;
Нам він виділив [най] достойніше місце з усього іля.
Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?!
Прочанине Коркуте, знай, тепер ти скоро помреш;
Сотвори молитву за щастя Казана!
Караван пішов, ти дуже запізнився, вирушай у путь!
Чи бачив хто [таких] богатирів, беків, як Казан?!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»

Обсуждение, отзывы о книге «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x