Олексій Кононенко - Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Здесь есть возможность читать онлайн «Олексій Кононенко - Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2012, ISBN: 2012, Издательство: Array Литагент «Фолио», Жанр: Мифы. Легенды. Эпос, История, Культурология, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У книзі вперше українською мовою у найповнішому викладі зібрані персонажі туркменської міфології, фольклору, епосу. Словникові статті про надзвичайних персонажів проілюстровані казками, легендами, прислів'ями, приказками, поезією сучасних та давніх туркменських поетів у літературному перекладі. Вперше українською мовою перекладені літературні пам'ятки «Книга мого діда Коркута», «Родовід туркменів» Абу-л-Газі, «Подорож до Середньої Азії» угорського мандрівника Армінія Вамбері. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повір'ями давнини, немовби занурюється у життя племен та народностей, які утворили сьогоднішній процвітаючий Туркменістан.

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

В огузькому ілі [всі] почали один з одним кревно ворогувати. [200]Сталося те, що називається «в [кожному] домі – чорний хан». [Усі] нападали один на одного, убивали один одного. І ось багато ілів на чолі з Килк-беком, Казан-беком, Караман-беком пішло в Мангишлак. Серед них були [люди] з усіх ілів, але більше всіх було з [ілів] Імір, Дукер, Ігдір, Чавулдур, Каркин, Салор і Агар. [Частина] на чолі з синами Алиджак-бека пішла в гори Хісар. Кілька ілів, [а іменно]: Окли, Коклі, Агар і Султанли пішли в Балханські гори. Язирський /Йазирський/ іль пішов в Хорасан і багато років жив в околицях Дуруна; з тієї причини Дурун називають Язировим юртом. Деяка частина язирського іля поселилася в горах поблизу Дуруна, де зайнялася землеробством. Нині їх називають карадашли. [201]І ще десять тисяч кибиток з салорського іля на чолі з Дінглі-беком пішло в Хорасан. Вони жили там багато років. Відкочувавши звідти, вони відправились в Ірак і Фарс; там вони поселилися і залишилися [жити]. Султан Мелікшах, батько султана Санджар-Мазі, [202]з уруга Киник, пішов і завоював Ірак і Фарс. Коли він зробив Ісфаган своєю столицею, перебував [у ній], кілька чоловік з нащадків (насі) самого Дінглі-бека, [який] походив з салорського іля, і з нащадків тих племен (джама'ат), які раніше прийшли [сюди], з'явилися до султана і стали [у нього] нукерами. Вони сказали: «Ми – з салорського народу огузового іля. Наші діди прийшли з Туркестану», і [тим самим] дали знати про кревність [з султаном]. Деяка частина з тих салорів повернулася з Іраку в Мангишлак. Про те, як вони повернулися, якщо буде на те воля божа, я ще розкажу. Люди, які жили раніше, казали: «Чи знайдуться шляхи [дороги], якими огузи не кочували і не ходили б, чи знайдуться юрти, в яких вони не ставили б своїх кибиток і не проживали!»

ПРО ЦАРЮВАННЯ ТОГРУЛ-ХАНА, СИНА ТОГУРМИША

Ті з огузового іля, які після розгрому Шахмеліка не пішли, облаштувалися при гирлі ріки Сир і на ріці Аму і підняли ханом Тогрула, сина Тогурмиша. Процарювавши двадцять років, він сконав.

[ПРО ЦАРЮВАННЯ АРСЛАНА, МОЛОДШОГО СИНА ТОГУРМИША]

Після нього [Тогрула] ханом зробили Арслана, [203]молодшого сина Тогурмиша. Він царював десять років. Коли він відбув слідом за тими, хто відійшов, ханом зробили його сина Асил-заде.

[ПРО ЦАРЮВАННЯ АСИЛ-ЗАДЕ]

Він двадцять років жив, [розпиваючи] мирське вино. А коли перестав пити і розкрив очі, то побачив, що лежить поруч зі своїми предками. У нього був син; він дав цьому хлопчикові ім'я діда, назвавши його Арсланом. Арслана зробили ханом. І він, просидівши на місці свого батька десять років, сконав. Після нього залишилось двоє малолітніх синів: старшого звали Кукем-Бакуй, молодшого – Серенк.

КУКЕМ-БАКУЯ ЗРОБИЛИ ГОСУДАРЕМ

Він був дуже молодий і не розрізняв добра і зла. На той час у огузького іля був ворог на ймення Карашит. Почувши, що Арслан-хан помер, що після нього залишились малолітні сини і що через їхнє невміння правити в огузькому ілі йде розбрат, він пішов [на них] війною. Він прийшов і напав на стан (орду) [204]Арслан-хана і на кибитки беків. Посадивши Кукем-Бакуя на коня, вони втекли.

У той час Серенк був у колисці; ворог захопив його в полон і забрав з собою. З того часу минуло багато років. Серенк, став джигітом, послав сказати своєму старшому братові Кукем-Бакую: «Я не можу втекти, нехай прийде мій старший брат і попробує виручити мене!» Почувши те, Кукем-Бакуй зібрав військо усього огузького іля, пішов і напав на Карашита. Забравши свого молодшого брата Серенка, здоровий та неушкоджений він повернувся до себе додому. Кукем-Бакуй, процарювавши двадцять років, сконав.

ПРО ЦАРЮВАННЯ СЕРЕНК-ХАНА, СИНА АРСЛАНА

Після смерті Кукем-Бакуя государем зробили його молодшого брата Серенка. Процарювавши десять років, він вирушив слідом за своїм батьком.

[ПРО СЕЛЬДЖУК-БАЯ]

Після цього багато ілів на чолі з Сельджук-баєм, [205][який походив] з царюючого уруга Киник огузького іля, кочуючи, прийшли до міста Ходжента, що на березі Сира; там вони мешкали багато років, [а потім] вирушили у вілаєт Hyp; [206]пробувши там сто років, відкочували і попрямували до Ургенча. Не маючи можливості сісти в Ургенчі, вони відкочували і попрямували в Хорасан і розселилися від Мерва до Балхан. Тоді Хорасан був у руках онуків султана Махмуда Газневі. [Це] було у ті часи, про які казали: «Наповнилася чаша їхньої держави і перелилася через край».

Сельджуки взяли місто Мерв-і Шахіджан [207]і зробили государем Тогрул-бека. Алп-Арслан, султан Мелікшах і Санджар-Мазі, [усі] вони з того племені (джама'ат).

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану»

Обсуждение, отзывы о книге «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x