Мурасакі Сікібу - Повість про Ґендзі. Книга II

Тобто дівчині з Цукусі, дочці Юґао.

За стародавнім повір’ям, вважалося, що присниться коханий, якщо спати у вивернутому нічному одязі.

Ця відповідь створена за мотивами вірша: «Коли жага кохання допікає, / Навиворіт / Вдягнувши кімоно, / Вночі я знов / Самотня спать лягаю» («Збірка старих і нових японських пісень», 554).

Хаґатаме («зміцнення зубів») – куштування різних страв для зміцнення здоров’я в наступному році.

Круглі, як люстерко, колобки з клейкого рису, які готували для свят.

Цитата з вірша: «В краю Омі, / Де Дзеркало-гора, / Тисячоліття буде відбиватись / Твого правління / Радісна пора!» («Збірка старих і нових японських пісень», 1086).

У день Щура зазвичай садили соснові саджанці з надією на довге життя.

Цитата з вірша невідомого автора: «Хоча б сьогодні першу пісню / Соловей заспівав, / Бо в саду, / Де його не чути, / Жити не хочеться».

Куриво «дзідзю» використовувалося для обкурювання приміщень, а «ебіко» – як пахощі для одягу.

Слова за мотивом такого вірша: «Перлиною новою / Новий рік заблистить / Завтра вранці, / Тож будемо чекати, / Коли ж соловей заспіває» (Сюївакасю», 5).

Цитата з вірша: «Мій дім / Стояв під пагорбом, / Де сливи розцвітали, / І чула я не раз / Спів солов’їний» («Кокінвакарокудзьо», 1820).

Народна пісня у стилі «сайбара», в якій вихваляється краса будинку заможної людини.

Тобто як люди, що перебували в Чистій землі – раю, але не могли бачити й слухати Будду.

Слова з вірша: «Подався б стежкою гірською навмання, / Аби не бачити / Цього сумного світу, / Але стриножила мене / Любов моя!» («Збірка старих і нових японських пісень», 955).

Ідеться про мотив такого вірша: «За стільки літ / Він також постарів! / Посивіла верхівка водоспаду – / І пасма чорного / Не видно нагорі» («Збірка старих і нових японських пісень», 928).

Адзарі – монах досить високого рангу секти Тендай і Сінґон.

Гра слів: «ніс» і «квітка» по-японському звучать однаково – «хана».

Згадка про вірш: «Нарешті я побачив / Славетний острів / У затоці Мацуґаура, / Де живе рибачка / З благородним серцем» («Ґосенвакасю», 1094). У згадці Ґендзі використовує гру слів: «ама» означає «рибачка» і «монахиня».

Тобто Тамакадзура.

Тобто колишня ньоґо Кокіден, дружина покійного імператора Кіріцубо й мати імператора Судзаку на спочинку.

Слова з вірша: «Не зводжу погляду! / Змішались кольори / Плакучих верб / І білосніжних вишень – / Весни вбрання столиця одягла!» («Збірка старих і нових японських пісень», 56).

Тобто Юґірі.

Приспів, який використовували співаки під час Пісенної ходи.

Колишня жриця святилища Камо, дружина імператора Рейдзея.

Слова з вірша Імператриці: «З вітром передаю / Із дому свого / Жменьку листя багряного / У Ваш сад, / Що ніяк не діждеться весни…»

Ямабукі ( лат. kerria japonica) – невисокий кущ, що славиться яскравим жовтим цвітом.

Натяк на китайську легенду про дроворуба, в якого згнило топорище, коли він задивився на гру дітей у «ґо».

Мис у провінції Омі.

Річка в провінції Ямасіро, що славиться заростями кущів ямабукі.

Ідеться про казкову гору-острів Хорай, притулок для безсмертних, що міститься на спині черепахи. Цей вірш складений на основі одного вірша Бо Цзюі, в якому автор застерігає тих, хто мріє про безсмертя.

Мелодія танцю китайського походження.

Одна із шести тональностей музики «ґаґаку».

Музична п’єса китайського походження.

Народна японська пісня.

Мурасакі не мала дітей.

Тобто Касіваґі.

Принц вважає, що Тамакадзура – дочка Ґендзі.

Гра слів в оригіналі на словах: фудзі (гліцинія) і фуці (безодня).

Тобто «Та, що любить осінь».

Слова з листа Імператриці (розд. «Юна діва»): «З вітром передаю / Із дому свого / Жменьку листя багряного / У Ваш сад, / Що ніяк не діждеться весни…»