Франческо Петрарка - До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)

Здесь есть возможность читать онлайн «Франческо Петрарка - До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Фоліо, Жанр: Европейская старинная литература, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Отець гуманізму», один з найосвіченіших інтелектуалів своєї доби, славетний латиніст, прихильник свобод і республіканських вольностей, що дружив з тиранами та монархами, Франческо Петрарка (1304–1374) за життя часто думав і писав про смерть, а слави у віках зажив як неперевершений співець кохання.
«До нащадків моє послання» (1350) — автобіографічний твір, своєрідний заповіт прийдешнім поколінням. Це розповідь обдарованого європейця, що вже чогось досяг, але, попри кризу середнього віку, не припиняє шукати свого місця в житті, хоче справити краще враження на спільноту, а найперше — на себе самого.
«Таємницю мого зцілення, або Книгу бесід про байдужість до мирського» (1343) називають щоденником духовної кризи. У деяких перекладах твір виходив під назвою «Сповідь». «Таємниця…» побудована як уявний діалог Петрарки з Блаженним Августином. Упродовж трьох діб учасники діалогу цитують Вергілія, Цицерона, Сенеку і самого Петрарку. Саме байдужість до мирського є способом зцілення, який пропонує Петрарці Блаженний Августин.

До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Ф р а н ч е с к о

Звісно, знаю; зокрема, запам’яталось про спасительну смоківницю, в тіні якої здійснилося твоє диво.

А в г у с т и н

Цілком справедливо. Бо ні мирт, ні плющ, ані навіть лавр [34] Всі три рослини мають езотеричне значення: мирт — рослина Афродіти, плющ — Вакха, лавр — Аполлона. , улюблений, як кажуть, Аполлоном і цілим сонмом поетів (серед яких ти й сам, єдиний у свої часи удостоєний вінка з його гілок), не повинні бути миліші твоїй душі, що лаштується після стількох бур увійти в тиху гавань, ніж спогад про смоківницю, яка знаменує для тебе певну надію на виправлення і прощення.

Ф р а н ч е с к о

Не заперечую. Кажи, будь ласка, далі.

А в г у с т и н

Я виходжу з того, до чого ми прийшли: з тобою донині відбувалося те саме, що з багатьма, до кого можна застосувати вірш Вергілія:

Він постанови не змінить, даремно й сльозами вмиватись [35] Вергілій . Енеїда. IV, 449. .

Я міг би зібрати чимало ще прикладів, та вдовольнився одним, так добре тобі знайомим.

Ф р а н ч е с к о

Як доречно! Немає потреби в інших прикладах, бо жоден інший не торкнув би глибше моє серце; надто що, попри всю відмінність, яка розділяє того, хто тоне, зазнавши корабельної аварії, і того, хто дістався безпечної гавані, чи, інакше, щасливого й нещасного, я пізнаю серед своїх штормів сліди твоїх давніх сум’ять. Через це, читаючи твою «Сповідь», я щоразу підпадаю під дію двох протилежних почуттів, а саме — надії та страху, і мною оволодіває враження, нерідко викликаючи сльози, ніби я читаю історію не чужих, а моїх власних поневірянь. Ну ось тепер, коли я геть відкинув намір сперечатись, веди далі свою мову, як вважатимеш за ліпше. Я слідуватиму за тобою замість іти наперекір.

А в г у с т и н

Не цього я домагаюсь. Тим часом як, за словами одного знавця, у надмірних суперечках губиться істина [36] Сентенція зі збірки «Publii Syri muni sententiae» висловів Публія Сіра (Publius або Publilius Syrus), тобто «сирійця» за походженням, римського мімічного поета I ст. до Р. Х., часів Цезаря й Августа. , помірні суперечки багатьох саме до неї приводять. Тому не слід, за прикладом ледачих і млявих, не розбираючи, ні приставати на все сказане, ні вперто заперечувати обґрунтовану істину, бо таке ставлення свідчить лише про незгідливу вдачу.

Ф р а н ч е с к о

Розумію і приймаю, і скористаюся з поради. Продовжуй.

А в г у с т и н

Отже, ти визнаєш за істину і за крок вперед у міркуваннях висловлену мною думку про те, що повне усвідомлення себе нещасним народжує готовність підвестись? Адже прагнення є передумовою спромоги.

Ф р а н ч е с к о

Я маю намір в усьому тобі вірити.

А в г у с т и н

Відчуваю, тебе й досі щось турбує. Відкрийся; скажи, хоч би що це було.

Ф р а н ч е с к о

Нічого мене так не вражає більше за те, що я досі, виявляється, не бажав того, чого, як мені здавалося, завжди прагнув.

А в г у с т и н

Ти й досі сумніваєшся; але щоб нарешті завершити цю тему, я визнаю, що іноді ти справді прагнув.

Ф р а н ч е с к о

То що на це скажеш?

А в г у с т и н

Чи не пригадується тобі рядок з Овідія?

Недостатньо бажати: пориванням досягнеш мети [37] « V elle parum est; cupias, ut re potiaris, oportet». Овідій. Послання з Понту (Ex Ponto). III, I, 35. .

Ф р а н ч е с к о

Розумію; але мені здавалося, я палко прагну.

А в г у с т и н

Ти помилявся.

Ф р а н ч е с к о

Ймовірно.

А в г у с т и н

Щоб твердо переконатись, порадься зі своєю совістю. Вона досконало тлумачить чесноти, безпомилково і влучно оцінює справи і помисли. Вона скаже тобі, що ти ніколи по-справжньому не прагнув до спасіння, бо мляві порухи твоєї волі аж ніяк не відповідали силі небезпек, що тобі загрожували.

Ф р а н ч е с к о

Берусь, як наказуєш, допитувати свою совість.

А в г у с т и н

Що вона тобі свідчить?

Ф р а н ч е с к о

Що ти правду кажеш.

А в г у с т и н

Ми просуваємось вперед, оскільки ти починаєш прокидатись. Твоє становище одразу поліпшиться, щойно ти усвідомиш, яким кепським воно було.

Ф р а н ч е с к о

Якщо достатньо самого усвідомлення, гадаю, моє становище невдовзі не просто поліпшиться, а стане чудовим. Бо ніколи раніше я не усвідомлював так ясно, наскільки недостатнім було моє прагнення звільнитись і покласти край нещастю. Та чи ж достатньо самого прагнення?

А в г у с т и н

Достатньо, в якому розумінні?

Ф р а н ч е с к о

Для того, щоб мені більше нічого не треба було робити.

А в г у с т и н

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)»

Обсуждение, отзывы о книге «До нащадків моє послання. Таємниця мого зцілєння, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x