21 Згідно з римським заковом, який набрав чинності в часи панування імператора Клавдія (правив з 41 по 54 рр.), маєток померлої дитини ставав власністю матері, немовби як втішення за втрату дитини. Така спадщина мала назву «скорботної».
22 Піррічний, або дорійський танок - військовий танок, який виконувався під гру на флейті Й наслідував рухи воїнів ^під час бою (наступ, удари, замахування, відступ).
23 Апулей дає докладний опис пантоміми, тобто театральної мімічної вистави, яка супроводилась музикою (відповідав теперішньому балету). Пантоміми набули великої популярності в часи імперії, витіснивши зі сцени комедії й трагедії.
24 Ідейська гора - біля підніжжя гори Іди (Мала Азія) стояло місто Троя. ..'
25 Паріс - син троянського царя- Пріама й Гекуби. В суперечці трьох богинь Гери, Афіни й Афродіти про те, котра ,з них най-вродливіша, визнав перемогу за Афродітою, віддаючи їй золоте яблуко з написом: «Найвродливішій». Див. також примітку 22 до кн. IV.
26 Ефеби - афінські юнаки у віці від 18 до 20 років відбували військову повинність. Ефеби носили хламиди (вид плаща).
27 Кадуцей - жезл оповісника, атрибут Меркурія як вісника і окличника богів.
28 Кастор і Поллукс - брати-близнюки, сини Зевса й Леди, з яких Кастор був смертний, а Йоллукс (Полідевк) - безсмертний. Після смерті Кастора Зевс дозволив, щоб брати проводили один день на небі, другий -у підземному царстві. Називали їх Діоскурами, тобто синами Зевса. ' ~
29 Мінер ва - римська богиня мудрості (у греків Афіна), дочка Юпітера, покровителька ремесла й науки.
30 Див. примітку 32 до кн. IV. 81 Див. примітку 32 до кн. IV.
32 Викрадення Єлени Парісом стало причиною Троянської війни і-в результаті-н-зруйнування Трої.
33 Паламед - син евбейського царя Навплія, воював під Троєю. Його, несправедливо обвинуваченого Одіссеєм у зраді, греки забили камінням.. .
34 Див. примітку 13 до кн. III. Улісс - інакше Одіесей.
35 Мається на увазі засудження до страти грецького філософа Сократа в 399 р. до н. є., обвинуваченого у безвірництві й розбещуванні молоді. На запитання одного з учнів Сократа - Херефона, чи є хто- мудріший за Сократа, дельфійський оракул відповів, що- мудрішого від нього немає. [233]
39 Кенхрей - головна гавань Корінфа (няні Кенхріес). 37 Саронічним морем. названа тут Саронічна затока, одна з заток Егейеького моря, на південь від Аттіки.
Книга одинадцята
1 Звертаючись до місяця, Луцій моляться не богині місяця Селеві (як слід було б очікувати), а єгипетській богині Ізіді.
2 Піфаеор (VI ст. до н. є.) - грецький філософ, родом з острова Самоса, засновник філософської школи в Кротоні (Південна Італія). Сімка вважалась священним числом не тільки в піфагорейській школі, а й в деяких релігійних та містичних ученнях.
3 У своїй молитві Луцій ототожнює Ізіду з іншими богинями: Цереррю, Венерою, Діаною, Прозерпіною, прирівняною тут до Гекати, і Юноною як царицею неба. Це один з виявів синкретизму, тобто тенденції до злиття різних релігійних учень в одне, ототожнювання всіляких богів і скорочення їх числа. В цій книзі видно намагання зробити єдиними верховними богами єгипетських богів Ізіду й Озіріса за рахунок ліквідації інших. Філософською основою синкретизму було містичне вчення секти орфіків та неоплатонізм - філософський напрям, розквіт якого припадає на ІІГ ст. н. є. (Плотін, Ямвліх, Прокл).
4 Див. примітку 5 до кн. VI. За міфом, винахідницею землеробства була Церера (Деметра), а до того часу люди споживали жолуддя. Першим учнем Церери в справі обробітку землі був Тріптолем, син еяевсінськюго царя Келея. Завдяки йому Елевсін став центром культу Деметри.
5 Ефес - велике місто на Іонійському побережжі Малої Азії, відоме храмом Артеміди, одним із семи чудес свку. Артеміда (Діана) вважалась покровителькою породіль.
6 Прозерпіна ототожнюється тут з малоазійською Гекатою, похмурою богинею підземного царства, володаркою злих демонів, привидів, нічних кошмарів, покровителькою чаклунства. Священною твариною Гекати був собака, в жертву приносили їй щенят. Гекату зображали жінкою високою на зріст, із смолоскипом у руці, інколи з трьома головами.
7 Це стосується Діани (Артеміди), богині полювання.
8 Хлібні колоски й дракони були атрибутами Церери (Деметри). Тут приписуються Ізіді, яка перебрала на себе всі функції й атрибути античних богинь.
9 Багатобарвна шата - символ багатогранної влади Ізіди.
10 Чорний плащ - вбрання Прозерпіни, богині підземного царства. [234]
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу