Луций Апулей - Метаморфози, або Золотий осел

19 Орк - римське божество смерті, ототожнюване з грецьким Аїдом або Плутоном. Ім'я Орк,' як і грецький Аїд, означало також країну померлих.

20 Турбота і Журба - служниці Венери, уособлення почуттів, невіддільних від кохання, зокрема нерозділеного. [224]

21 Венера, досилаючись на римські закони, вважає одруження Псіхеї з Амуром недійсним, бо Амур вільнонароджений, а Псіхея - рабиня; крім того, шлюб відбувся без свідків і без згоди батька (факт шлюбу на селі не має значення). Такі моменти надаюсь міфічному сюжетові бурлескного характеру.

22 Вода річки названа священного, бо в ній жила німфа (одна з наяд).

23 Стігійські болота - болота, утворені водами річки Стікс з підземного царства.

24 Коціт, або Кокіт - річка у підземному царстві, притока Стікса й Ахеронта.

25 Фрігійський виночерпій - Ганімед, син дарданського царя Троя, вродливий, хлопець, якого викрав орел Юпітера на небо. Там він став підчашим на бенкетах богів.

26 Клястися Стіксом - річкою підземного царства - непорушна клятва богів.

27 Лакедемон, або інакше Спарта - місто на Пелопоннесі, в давнину столиця могутньої спартанської держави.

28 Діт (Діс) - римський бог підземного світу, еквівалент грецького бога Плутона.

29 Харон - міфічний човняр похилого віку, який перевозив тіні померлих через ріки підземного царства й країни померлих. За переправу він брав плату. З цією метою небіжчикам клали в рот дрібну монету. .

30 Пес із трьома головами - тобто Цербер. Пояснення слова Цербер див. примітку 27 до кн. І.

31 Юлійський закон - закон, виданий на вимогу імператора Августа в 18 р. до н. є., на основі якого було введено суворі покарання за порушення подружньої вірності.

32 Зевс (Юпітер), щоб оволодіти фінікійською царівною Європою, -перетворився на бика, а до ув'язненої Данаї проник у вигляді золотого дощу.

33 ...занесені в список Музами - пародіювання офіційного терміна для позначення сенаторів patres conscripti (досл. «батьки, занесеш в списки»).

34 Щоб шлюб Амура і Псіхеї був рівним і законним, Юпітер задумує підняти Псіхею до рівня богів.

35 Сільський хлопчина - тобто Ганімед. Див. примітку 25 до кн. VI..

36 Лібер - інша назва Вакха, бога вина.

37 Сатири - нижчі божества, козлоногі супутники Діеніса, втілення буйних сил природи.

38 Культ богині Насолоди (по-латині Voluptas) засвідчений у Римі. Там вона мала свій храм. [ 225]

39 Дірка -цариця Фів, друга дружина царя Ліка, який відштовхнув і запроторив до в'язниці свою першу дружину Антіопу, Коли підросли сини Антіопи Амфіон і Зет, то покарали Дірку, прив'язавши її до рогів бика, котрий розірвав її на шматки. Відома мармурова група, так звана «Фарнезійський бик», яка зображує страту Дірки.

40 Фрікс і Гелла - діти орхоменського царя Атаманта й богині хмар Нефели. Рятуючись від переслідувані; мачухи Іно, вони втікають на подарованому їм Гермесом золоторудному барані По дорозі Гелла впала в море і втонула (це море одержало потім її ім'я Геллеспонт - море Гелли, сучасні Дарданелли). Фрікс щасливо прибув у Колхіду, де приніс у жертву Зевсові чарівного барана, а згодом аргонавти забрали звідси золоте руно.

41 Аріон (VII- VI ст. до н. є.)-давньогрецький дифірамбічний поет. Легенда передає, що його під час подорожі на кораблі моряки задумали вбити й пограбувати. Аріон попросив у них дозволу заспівати перед смертю останній раз, потім кинувся в море. Зачарований співом Аріона, дельфін підплив до нього й виніс його на берег.

42 Ідеться про дорогу, що. пролягала між двома сусідніми ділянками поля. Тут потрібна була домовленість, яка частина цієї дороги в ширину належить кожному з них.

43 Пегас - крилатий кінь,,, з допомогою якого Беллерофонт переміг чудовисько Хімеру з головою й шиєю лева, тулубом кози і хвостом дракона.

Книга сьома

1 Гем - грецьке ім'я (Ьаіта -кров), яке повинно характеризувати розбійника. Фракія - країна в північно-східній частиш Балканського півострова, на північ від Греції (теперідшя Болгарія).

2 Ферон - також промовисте ім'я від грецького іЬег - «хижий звір», «хижак», підходяще ймення для грабіжника.

3 Провінції, які були у віданні імператора, а не римського сенату, управлялись намісниками, так званими прокураторами, Податки, зібрані з таких провінцій, передавались у казну імператора (!і8спз). Намісник із зарплатою в 200000 сестерціїв (ста-сепіагіш) належав до високооплачуваних сановників.

4 Див. примітку 17 до кн. НІ.