Публий Овидий (Назон): Мистецтво кохання

073] Ось п'ятдесят Данаїд, щоб убити братів своїх, стали,

074] Тут же - сам батько Данай, грізно підняв він меча.

075] Дня не проґав, коли ллє над Адонісом сльози Венера,

076] Й сьомого - світлого дня для іудеїв усіх.

077] Шану складай і телиці мемфійській в одінні лляному:

078] Тим, що Юпітер їй дав, інших вона збагатить.

079] Місце Амура - це ще й судова (хто повірив би?) площа:

080] Й тут серед гаму, бува, запломеніє любов.

081] Де Аппіада, що при мармуровому храмі Венери

082] В небо дзвінким джерелом, росяним струменем б'є,

083] Права знавець не один потрапляв у тенета богині:

084] Інших людей захищав - сам вберегтися не вмів.

085] Найкрасномовніший там мов німіє, бо замість чужої -

086] Власну справу тепер мусить, сердега, вести.

087] От і сміється над ним із сусіднього храму Венера:

088] З гордого опікуна - скромний зробився прохач.

089] Та найудатнішим будеш ловцем у півкруглім театрі:

090] Матимеш здобич таку, що й не наснилась тобі.

091] Не для потіхи лише - для любові чимало тут гідних,

092] Буде забавиться з ким, буде кого й полюбить.

093] Як от мурашки снують то сюди, то туди, незліченні,-

094] Кожна поживу несе, в ротику двигає щось;

095] Як ото бджоли над квітом лугів, над ярами, де пахнуть

096] І медуниця, й чебрець, денно роями гудуть,

097] Так на видовища славні спішить пишношатне жіноцтво,

098] Гляну - й вагаюсь не раз, око на кому спинить.

099] І подивитись ідуть, і щоб інші на них подивились:

100] Серед юрби, на виду, спробуй-но цноту шануй!

101] Спокій видовищ ти, Ромуле, перший тоді скаламутив,

102] Як на сабінських дівчат римських пустив юнаків.

103] Мармур там ще не білів, а поміст не рудів од шафрану,

104] Де просто неба сидів, не під наметом, глядач.

105] На Палатіні (там лісу не бракне) наламане гілля

106] В ту, що минула, добу скромним помостом було.

107] Люд не на лавах - на дерні сидів, а кошлате волосся,

108] Щоб не діймала жарінь, зеленню всяк окривав.

109] Очі там кожен пасе на дівчатах: котру б собі взяти? -

110] В грудях тим часом горить непереборна жага.

111] Ось невигадливий спів починає сопілка етруська,

112] Тричі притупнув уже, вчувши її, танцюрист.

113] Люд у долоні вже б'є, хоч невміло, - тоді-то володар

114] Знак, щоб хапали дівчат, нетерпеливим подав.

115] І позривалися з місць юнаки - запальні, галасливі,

116] Й кожен, котру забажав, ту й забирає собі.

117] Як од орлів навсібіч розлітаються тихі голубки,

118] Як од голодних вовків ніжна овечка втіка,

119] Так затремтіли й сабінянки перед нальотом зухвальців:

120] Щойно рум'яні були - страх на лиці забілів.

121] Хоч і на всіх він один - неоднаково кожна боїться:

122] Ця рве волосся, а та - наче без тями сидить.

123] Матінку кличе одна, заніміла від остраху інша,

124] Ця ані слова, ця в плач, та остовпіла, та - в біг.

125] От і ведуть їх, щоб мати жінок собі, схоплених юнок,

126] І не одну з-поміж них навіть сам страх прикрашав.

127] Ту, котра вперта була, брав на руки гарячий здобичник,

128] Міцно тулив до грудей, напоумляючи таю

129] "Що ж ти сльозами лиш очі псуєш? Ким твій батько був завжди

130] Неньці твоїй, тим і я, дівчино, буду тобі".

131] Ромуле, ти, як ніхто, воякам своїм вмів догодити;

132] За нагороду таку згоден і я воювать!

133] Отже, од тих славнозвісних часів велелюдні театри

134] Для миловидих дівчат - наче ті ями-пастки.

135] Варто вчащати тобі й на змагання породистих коней:

136] Цирк, що народом кишить, не розчарує ловця.

137] Тут не потрібно тобі спілкуватися мовою пальців,

138] Погляду, поруху брів не перехоплюють тут.

139] Побіч красуні сідай собі сміло - ніхто не осудить,

140] Боком до неї тулись - слова не скаже ніхто.

141] Хоч не хотіла б - тулитися мусить, бо тісно на лаві,

142] Й та тіснота, пам'ятай, тільки на руку тобі.

143] Далі вже гав не лови - до сусідки словечком озвися,

144] Можна спочатку пустим, тільки б розмова пішла:

145] От, чиї коні, спитай, вдаючи зацікавлення, й тут же

146] Саме за тих, що й вона, ти від душі вболівай.

147] А понесуть по арені богів урочистим походом -

148] Владній Венері тоді якнайгучніше плещи.

149] Може, пилинка якась, покружлявши, сусідці на груди

150] Сяде - ти пальцем чутким зняти її поспіши.

151] Хай і не сяде - зніми все одно: лови будь-який привід,

152] Тільки б засвідчити міг щиру турботу свою.

153] От їй поділ зіслизнув до землі (забруднитися може) -

154] Маєш нагоду: нагнись, щоб підхопити його.

155] Тут же тобі й нагорода за труд: нахилившись, побачиш

156] Ніжку, й за це вже ніяк дівчина не дорікне.