Андрій Содомора - Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Содомора - Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Срібне слово, Жанр: Античная литература, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Загадки» пізньолатинського автора Симфосія, вперше перекладені тут повністю, — не так для відгадування, як для нагадування про те, що на світ речей, природний світ, людина покликана дивитись — дивуючись. Якщо знання живить думку, то подив спонукає її до руху. Спробою таких «мандрівок» думки є есеїстичні коментарі перекладача й письменника Андрія Содомори; жанрово є вони, фактично, продовженням есеїв, що у книжці «Наодинці зі словом» (Львів: Літопис, 1999). Три крапки наприкінці кожного коментаря — знак відкритості тексту, запрошення ступити на загадковий місток, що єднає світи в єдиному духовному просторі.
* * *
Книга здобула Гран-прі книжкової премії «Найкраща книга Форуму видавців-2014», м. Львів [Прим. верстальника]

Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

При сумній темі — для усмішки (епіграма пізньолатинського анонімного поета): «Сонячний Феб уві сні повелів, щоб вина не вживав я, / Феба веління — закон: поки не сплю, поти п’ю»…

С. Monumentum. Пам'ятник

Monumentum

Nomen habens hominis post ultima fata relinquo:
Nomen inane manet, sed dulcis vita profugit;
Vita tarnen superest meritis post tempora vitae.

Пам'ятник

Ймення людини, яка відійшла, — собі залишаю.
Ось воно, ймення пусте, а миле життя — відлетіло.
Все ж я заслуги людського життя од смерті рятую.

Загадка підсумовує нескінченні роздуми античних над смертю і життям у - фото 31
* * *

Загадка підсумовує нескінченні роздуми античних над смертю — і життям у слові. Пам’ять — ось на що й вони покладали надію. Найстрашніше, що може чекати на людину (і в житті, і по смерті) — забуття. А щоб пам’ять тривала якомога довше, споруджували пам'ятники, monumenta (досл. те, що нагадує ) — з бронзи, з каменю… «Боже святий, не роби з мене статуї», — благає Юліан Тувім, натякаючи на знаменитий «Exegi monumentum…» Горація, від якого, наче кола по воді, пішло безліч «Пам’ятників» («Я памятник себе воздвиг…», — повторює зачин Горацієвої оди й О. Пушкін). Але саме Горацій не хоче бути непорушною «статуєю»: його «пам’ятник», якщо вчитатись у «зашифровані» образи знаменитої оди (III, 30) — це могутнє дерево, чиє листя, постійно оновлюючись, єднатиме прийдешні покоління словом («листя — мова дерев») — словом Горація. Вийшовши з низів, він завжди «зростатиме у свіжій своїй славі» (бронза, камінь і зростання — щось несумісне)…

Отож, підсумовує автор «Загадок», ймення — не лише порожній звук ( nomen inane ) — у ньому живуть людські заслуги ( merita ) — краща, чи то пак більша, якщо словами Горація ( multaque pars mei ), частка людського життя. Але час (згадаймо першу загадку) не дармує. Гарно про це, хоч і сумно, — Авсоній у своїй епіграмі, яку переклав М. Зеров («Ім’я на мармурі»):

Літера тільки єдина блищить, і дві крапки за нею:
«Люцій!» — читаємо ми власне наймення мерця.
Далі нарізане «М», але «М» не цілком збереглося,
Камінь упав і вгорі літеру ту пощербив.
І не вгадає ніхто із остачі нужденної — Марій,
Марцій чи, може, Метелл тут під землею поліг.
Порозпадались на порох усі переплутані скалки, —
Як уложити тепер прізвище з них родове?
Чи ж дивуватися смерті людей? Не втече від загину
Камінь могили твердий, імені слава дзвінка.

Що таке «слава дзвінка», над тим думав і Т. Шевченко (як Горацій — син відпущеного на волю раба, так і він — відкуплений на волю син кріпака), тож невипадково закінчує свій «Заповіт», свій «Пам’ятник», знову ж таки, словом — «…незлим тихим»…

Отож, іще раз увиразнюючи циклічність композиції «Загадок» (стилос — пам’ятник), закінчімо наші роздуми на веселій ноті — пізньолатинським двовіршем: «Смерть не поглине мене: залишаю пам’ять про себе. / Ти лишень, книжко, живи — смерть не поглине мене»…

Примітки (до електронної версії)

Помилка набору, виявлена та виправлена верстальником електронної версії

С. 33: Воно — в дитячій душі, яка, хоч на слова ще не багата, зате відкрита для казки, для тієї незбагненної радості, що у білій барві, як в І. Буніна: «Ах темен, темен мир, и чувствуют [лиш] => лишь дети, / Какая тишина и радость в белом цвете».

Примечания

1

Звідси й популярність «Загадок» Симфосія і в пізньоантичну добу: чимало з них вплетено в текст читаної в Середньовіччі «Повісті про Аполлонія Тірського» (латиномовна версія втраченого грецького оригіналу з III ст. після P. X.). У нові часи «Загадки» Симфосія, хоча дещо призабуті, все ж знаходять своїх видавців, зокрема, у Франції (кінець XVI ст.), згодом у Німеччині, в інших краях. Наш переклад здійснено за: «The Hundred Riddles of Symphosius» (Вудсток, Вермонт, 1912); перекладач брав до уваги й інші видання.

Частково загадки Симфосія опубліковані у книзі: «Відлуння золотого віку. Антологія пізньої латинської поезії» (Львів: Піраміда, 2012).

У нашому виданні текст «Загадок» подано в повному обсязі і в новій редакції перекладача.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Гуляшки - Історія з собаками
Андрій Гуляшки
Андрей Новиков-Ланской - Сто стихотворений
Андрей Новиков-Ланской
Отзывы о книге «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори»

Обсуждение, отзывы о книге «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x