Джеремі Стронґ: Гармидер у школі

Проте він так і не вибухнув. Він тільки

дивився на тонку руку, що вимахувала гу-

мовим слоном.

21

Тоді над столом з'явилося й обличчя, і

міс Гармидер звелася на ноги.

- Ну ж бо, він же чийсь, - радісно ска-

зала вона. - Бідний бездомний слоник!

У задніх рядах тихенько хихикнули.

Містер Шрапнель крутнувся на каблуку і

вп'явся поглядом у глибину класу. Він різ-

ко вдихнув:

- Я змушений залишити вас, міс Гар-

мидер, і не забувайте - математика!

Містер Шрапнель розмашистими кро-

ками зник за дверима. По класу пронесло-

ся полегшене зітхання, діти відкинулися

на спинки парт. Лілія Гармидер уважно

дивилася на дітей. Діти похмуро дивилися

на неї. Троє з них вже порпалися у своїх

партах.

- Що ви робите? - запитала міс Гар-

мидер.

- Дістаємо підручники з математики,

міс.

- А хто що сказав про математику? -

лагідно запитала вона.

Усі троє підняли голови з-над парт і

уважно спостерігали за нею.

- Ми завжди займаємося математикою

22

по понеділках, - сказала Ребекка.

- Розумію, що ж, ми не повинні зміню-

вати розклад, чи не так? Це він? - міс Гар-

мидер примружилася, щоби прочитати ве-

личезний аркуш паперу, вкритий блакит-

ними написами. Багато з-поміж них були

підкреслені червоним.

- Цікаво, цікаво, - сказала вона. - От-

же, математика. Ну, давай ти, як тебе зва-

ти?

- Пітер, міс.

- Добре, Пітере, скільки буде два плюс

два?

Пітер втомлено зітхнув.

- Чотири, міс.

- Дуже добре. А тебе як звати?

- Емі, міс.

- Скажи-но, Емі, скільки буде шістсот

дев'яносто два плюс п'ять тисяч двісті шіст-

десят, поділити на вісім?

Настала черга Емі зітхати. Годі було й

надіятися, що їй вдасться підрахувати це

в умі.

- Я не знаю, міс, - прошепотіла вона,

очікуючи, що вчителька почне на неї кри-

чати.

23

- І я так само, - усміхнулася міс Гар-

мидер. - Але, мабуть, страшенно багато.

Добре, математику ми на сьогодні відроби-

ли. Що в нас далі?

- У розкладі далі англійська, міс, - по-

відомила Ембер.

- У такому разі, будь ласка, напиши

на дошці слово "кіт".

Ембер написала.

- Прекрасно, - сказала міс Гармидер. -

Англійську ми теж відробили. Наступний

урок, наскільки пам'ятаю, історія. Ентоні,

коли в тебе день народження?

- Двадцять восьмого жовтня, міс.

Міс Гармидер подивилася на годинник.

- Ще тільки пів на десяту, а ми вже

закінчили всі уроки!

- У нас ще залишилися природничі на-

уки, - зітхнув Люк.

- Ми завжди займаємося природничи-

ми науками, - простогнав Вейн.

Двері класу рвучко відчинилися, і міс-

тер Шрапнель виставив з-за одвірка свою

велику голову.

- Усе гаразд, міс Гармидер? - уривчасто

запитав він. - Математика?

24

- Ми займаємося нею, містере Шрап-

нель, - бадьоро сказала міс Гармидер.

Якийсь час обоє дорослих дивилися од-

не на одного. Це виглядало так, ніби містер

Шрапнель їй не повірив, а вона чекала, що

він скаже ще щось. Тим часом вона просто

спокійно дивилася на нього своїми ясними

сірими очима. Містер Шрапнель відчув, що

цей погляд його дратує. Він коротко кив-

нув, тихо зачинив двері й пішов далі.

Міс Гармидер знову повернулися лицем

до класу:

- Скажи мені, чим ви вже займалися у

цій чверті з природничих наук, Марк?

- Ми проходили птахів, міс.

- Он як? Це добре.

- Ми встигли пройти співочих птахів,

качок і чайок, - досить байдуже додав

Марк.

Міс Гармидер з головою пірнула у свої

пакунки.

- Якщо ви й далі займатиметеся в та-

кому темпі, - з глибини сумки донісся її

приглушений голос, - то покінчите з цілим

пташиним царством за якихось два роки.

Ага, ось за чим я шукала. Пол, роздай усім

25

по аркушу цього паперу. А тепер - хто мо-

же мені сказати, що таке "орігамі"?

- Це поп-зірка, міс? - запитала Керрі.

- Блискуча ідея! Прекрасне ім'я для

поп-зірки! Насправді "орігамі" - це япон-

ське слово, яке означає мистецтво складан-

ня паперу. Пол тільки що роздав вам папір

для орігамі, і я хочу, щоб ви склали його

трикутником, як я.

Усі зосереджено склали свої аркуші.

Двері різко відчинилися:

- Математика? - запитав містер Шрап-

нель, кидаючи підозріливі погляди.

- Підніміть ваші фігури, - наказала

міс Гармидер. - Які це фігури?

- Трикутники! - вигукнув клас.

Містер Шрапнель нахмурився, буркнув

щось під ніс, зачинив двері й пішов геть.