Джеремі Стронґ: Гармидер у школі

Діти кричали, верещали і гасали навсі-

біч, мов кульки у фліпері. Але що таке ді-

ти для містера Шрапнеля?! Він команду-

вав школою, немов своєю власною приват-

16

ною армією. Тут було місце для всього - і

все мало своє місце. Тут був час для всього

і на все... Він не зводив очей з годинника.

Десять секунд, дев'ять, вісім - свисток уже

був напоготові.

Пронизливий свист - і вся біганина,

шум і гам припинилися. Усі діти завмерли

нерухомо, кожен на тому місці, де його за-

став свисток.

- Фрейзер! Ти ворухнув ногою. Стій і

не рухайся, хлопче. Дівчинка отам, так,

ти, перестань чухатися!

Містер Шрапнель глянув на автосто-

янку. Міс Гармидер ніяк не давала про

себе знати. Десь далеко почулося завиван-

ня сирени. "Мабуть, пожежники", - подум-

ки відзначив він. Директор почав переклич-

ку. Діти рівненькими рядами тихесенько

заходили в школу. Звук сирени наблизив-

ся. Декотрі з дітей оберталися, щоби поди-

витися, чи машина з сиреною проїде перед

воротами школи. Цікаво, це пожежники

чи поліція?

На розі вулиці звискнули колеса авто-

мобіля - і з-за повороту виринула швидка

допомога з увімкненими маячками і сире-

17

ною, яка ревіла голосом, що доводив до

шалу. Усі зачаровано дивилися, як вона

промчала повз школу. Навіть містер Шрап-

нель не втримався від того, щоби просте-

жити, куди ж вона поїде.

Раптом швидка допомога зупинилася,

верескнувши гальмами, і на ній загорілися

ліхтарі заднього ходу. Сирена і далі завива-

ла. На боці водія опустилося віконце, у ві-

конце висунулася рука, показуючи правий

поворот. Тоді заревів мотор, зі скреготом

увімкнулася передача, швидка допомога рво-

нула у в'їзну браму школи і, черговий раз

звискнувши гальмами і шинами, зупини-

лася на автостоянці. З машини вискочила

невисока постать, тягнучи за собою шість

різнокаліберних торб, сумок і пакетів, при-

чому половина їх вмісту висипалася на ас-

фальт. Вона швиденько озирнулася, а тоді

провела рукою по зачісці, яка нагадувала

вороняче гніздо. Губна помада піднімалася

до половини одної з її щік, а тіні для очей

були розмазані по більшій частині носа. Жін-

ка люб'язно посміхнулася містерові Шрап-

нелю й пішла до нього через майданчик, по-

хитуючись під вагою сумок.

18

- Доброго ранку! - закричала вона ще

звіддаля. - Який прекрасний ранок! Лілія

Гармидер. Як ся маєте?

- А... а... - почав містер Шрапнель. - Ця

швидка допомога...

- Надзвичайна, правда? Я купила її то-

рік на розпродажу. І знаєте, досі все чудово

працює: сирена, маячки

- Я чув, - пробурчав містер Шрапнель.

- Ну що, пішли? Не будемо гаяти ча-

су, - сказала міс Гармидер. - "Веди, Мак-

даф!", ну, це з Шекспіра.

Містер Шрапнель стиха зітхнув і по-

плентався за міс Гармидер у школу, під-

бираючи за нею все, що вивалювалося по

дорозі з її сумок.

2. Велике літакове

змагання

- Це третій клас, - сказав містер Шрап-

нель.

Тридцять двоє дітей сиділи тихо і су-

мирно, вони подивилися спочатку на нову

вчительку, а тоді на містера Шрапнеля,

але врешті-решт їхні погляди знову звер-

нулися до нової вчительки.

- Третій клас, це міс Гармидер.

Лілія Гармидер широко усміхнулася

класу і виронила ще дві сумки.

- Доброго ранку, діти! - проспівала во-

на і миттю зникла під столом, щоби по-

збирати свої манатки.

20

- Доб-ро-го ран-ку міс Гар-ми-дер! - хо-

ром привіталися третьокласники, попри

те, що міс Гармидер зникла з їхнього поля

зору.

- Містер Дейвід нездужає, - пробурчав

містер Шрапнель. - Тим не менше, я впев-

нений, що у міс Гармидер ви будете в доб-

рих руках. Ага, до речі, міс Гармидер, роз-

клад висить на стіні ось тут. Перший урок -

математика.

- Що це? - звідкись з-під столу долинув

здушений голос. - О, я знайшла гумку, схо-

жу на слона. Хтось із вас загубив слона?

Над столом з'явилася рука, яка розма-

хувала червоною гумкою.

- Хто загубив слона?

Містер Шрапнель заціпеніло дивився на

руку зі слоном. Йому ніколи не доводилося

чути нічого подібного.

Щодо третьокласників, то вони були

ошелешені не менше за нього. Вони, зата-

мувавши подих, чекали, що містер Шрап-

нель ось-ось вибухне.