Джеремі Стронґ - Гармидер у школі

домовтеся з журналістами. А я залагоджу

справу з мером!

Міс Гармидер помчала назад по коридо-

ру і ввірвалася у вестибуль, де застала сце-

ну загального розпачу і пригнічення.

- Вибачте, містере Притул! - гукнула

Лілія. - У нас надзвичайна ситуація! Тре-

ба поспішати! Я повернуся дуже швидко!

Хай діти залишаються у вестибулі! Саман-

та, Гері, Майк, Лора, Рейві, Кімберлі, ви

їдете зі мною, раз-два, і візьміть свої пірат-

ські шаблі!

І міс Гармидер разом з піратами промча-

ла до своєї швидкої допомоги.

172

Через кілька секунд, завиваючи сире-

ною і блимаючи маячками, швидка допо-

мога вже летіла в напрямку центру міста.

7. Пірати вдаються

до викрадення

- Куди ми їдемо, міс? - запитав Рей-

ві, поки швидка допомога мчала по Хай-

Стріт.

- Дивіться уважно, чи не побачите де-

небудь мера, - похмуро відповіла вона.

- Онде його машина! - раптом вигукну-

ла Лора. - Дивіться, з прапорцем спереду.

173

Міс Гармидер з вищанням гальм зупи-

нила свою швидку допомогу прямо за вели-

ким чорним лімузином мера.

- Ходімо, він має бути в магазині. Нам

треба доставити його до школи, і то чим-

швидше. Набіговий загін, ви готові?

- Готові, міс!

- Тоді - за мною!

Войовничо вимахуючи дерев'яними шаб-

лями, зграя піратів висипалася з машини і

ввірвалася в універмаг, здивувавши відвіду-

вачів і посіявши серед них переполох.

- Він у відділі чоловічого одягу! - крик-

нула Лілія і кинулася підніматися по ес-

калатору, який їхав униз. Решта піратів

побігли до правильного ескалатора і були на-

горі задовго до того, як там, важко сапаючи

і відхекуючись, з'явилася міс Гармидер.

Укрившись у своєму кабінеті, керівник

відділу кинувся до телефону і став дзвони-

ти в поліцію.

- Так, - прошипів він у трубку. - Це

напад! Вони перевдягнені піратами. Поспі-

шіть, заради Бога!

У відділі чоловічого одягу мер вибрав

собі гарну пару штанів і прямував до при-

174

мірочної, щоби подивитися, як вони на ньо-

му виглядають.

- Он він іде! - показала Кімберлі. -

Отам, міс!

- Уперед! - вигукнула Саманта і, не зво-

лікаючи, кинулася до примірочних. Неспо-

діваний напад сімох піратів викликав пані-

ку серед покупців. Кілька чоловіків вибігли

з примірочних, притримуючи руками напів-

розстібнуті штани і сорочки. Бідолашний

мер тільки-тільки зняв свої старі штани,

коли на нього накинулися пірати, звалили

з ніг і понесли, не зважаючи на його крики

про допомогу, не зважаючи навіть на зблис-

кування в повітрі його волохатих ніг.

- Віддайте мені мої штани! Це обурливо!

Я мер, поставте мене на землю!

- Заткнися, ти, падлюко! - проревіла

Саманта своїм найлютішим піратським го-

лосом. - Інакше я відріжу тобі вуха!

- О-о-ой! - злякано видусив із себе мер

і тут же замовк.

Кілька працівників магазину і покуп-

ців намагалися прийти мерові на виручку:

вони кинулися на викрадачів, озброївшись

вішаками, підставками для капелюхів, па-

расольками і сумками.

Однак у піратів були куди кращі прак-

тика і вправність, набуті на шкільному

майданчику, і вони легко відбили контр-

атаку. Вирвавшись надвір, пірати увіпхну-

ли мера у швидку допомогу.

Міс Гармидер різко рушила з місця з

виском шин, залишивши за собою хмарку

диму і сморід паленої гуми. Навздогін за

нею із завиванням сирен кинулися дві

поліцейські машини, які тільки що прибу-

ли на місце події.

- Блискуче! - сказав Гері, вихиляючись

у вікно. - Мені подобається бути піратом.

Поки швидка допомога під'їхала до шко-

ли, мер встиг отримати назад свої штани,

а міс Гармидер пояснила йому, у чім річ,

176

і як місіс Вухокрут намагалася їх усіх об-

дурити.

- Прошу мене вибачити, - сказала во-

на, - але ми не могли втрачати часу. Я му-

сила доставити вас якомога швидше. Усі

діти досі у школі, вбрані в костюми, чека-

ють, коли ви відкриєте бібліотеку.

Мер сидів спереду біля неї, чіпко хапа-

ючись за краєчок сидіння, коли машина

проходила повороти, стаючи дибки на два

колеса. Він обернувся до Лілії зі слабкою,

але захопленою усмішкою:

- Це так весело, - вичавив він. - Мені

вже сто років не було так весело. Подумати