Джеремі Стронґ - Гармидер у школі

завуча.

Та стояла у дверях, широко розкривши

очі, її високий кок коливався від люті та

жаху.

- Що відбувається? - просичала вона і

тут же підняла руки. - Ні-ні, я не хочу чути

ніяких відмовок, нічого. Така поведінка не-

припустима. Трейсі Перкінс, Даррен Велл-

брук - думаю, що це ви там під фарбою, -

ви навіть не з мого класу. Що відбувається?

Ні, не кажіть нічого, - усі у вестибуль, ви

всі - і мій клас також. Уперед, руки на го-

лови, йдіть і станьте під стіною у вестибу-

лі, поки я викличу містера Притула і міс

Гармидер. Ми скоро з'ясуємо, у чому річ, і

у вас будуть проблеми. Якщо ви думаєте,

що вже бачили мене розгніваною, то вас очі-

кує дуже неприємна несподіванка. Уперед,

кроком руш!

163

Тридцятеро покритих фарбою учнів по-

тяглися ланцюжком у вестибуль і вишику-

валися під стіною. Подвійні двері гримну-

ли, повернулася місіс Вухокрут з потемні-

лим, як грозова хмара, обличчям, тягнучи

за собою спантеличеного містера Притула і

міс Гармидер.

Почалося розслідування, і дуже швид-

ко місіс Вухокрут з'ясувала причину безпо-

рядку:

- Це абсолютно обурливо, - заявила за-

вуч. - Ви кажете, що якісь учні з п'ятого

класу сховали скарби в мене в шафі і що

оці дурні діти намагалися пробратися в мій

клас і видобути їх?

Трейсі, Даррен та решта шукачів скарбів

кивнули, переминаючись із ноги на ногу.

- Містере Притул, ви можете в це по-

вірити?

Директор не виглядав таким обуреним,

як завуч:

- Ну, як на мене, це досить весело.

- Весело? Весело!?

- Так. Думаю, що вони досить мудро

вибрали місце, де сховати скарби. Як не

крути, ніхто б не наважився просто так

164

зайти у ваш клас... Якщо ви розумієте, що

я маю на увазі... - містер Притул через силу

ковтнув слину, відчувши на собі важкий

погляд місіс Вухокрут.

- Це була невинна розвага на Книжко-

вий тиждень, - пояснила міс Гармидер. -

Просто вона вийшла з-під контролю. Якби

учні вашого класу не намагалися затрима-

ти шукачів скарбів, нічого би не сталося.

Місіс Вухокрут перевела свій спопеля-

ючий погляд на міс Гармидер. Було аж див-

но, як це її окуляри ще не розплавилися

від жару:

- То ви знали про це?

Аякжб» це ж я придумала, - Лілія

дивилася на місіс Вухокрут своїми вогне-

стійкими сірими очима. — Ми зробили скри-

ню для скарбів, сховали її, а тоді намалю-

вали карту, де було позначене місце сховку.

Шукачі скарбів мали знайти скриню зі

скарбами і принести її до класу.

- Захоплююче, - пробурмотів містер

Притул.

- То ось чим тепер займаються у шко-

лі? - з гіркотою вигукнула місіс Вухо-

крут. - Ось для чого нам освіта?

165

Міс Гармидер залишилася спокійною:

- Виконання цього завдання потребува-

ло знання сітки координат, вміння читати

карти, вміння інтерпретувати, логіки, мов-

них і комунікативних навичок, командної

роботи та особистої ініціативи.

У такому формулюванні це прозвучало

так, ніби діти виконали вимоги, необхідні

для здобуття Премії герцога Единбурзького.

- Трейсі дуже розумно придумала, що

треба зробити, щоби ви вийшли з класу, -

міс Гармидер широко усміхнулася завучу. -

Мусите визнати, місіс Вухокрут, що це було

досить весело.

- Весело?! - знову вибухнула завуч. -

Мій клас перетворено на смітник!

- Шукачі скарбів можуть допомогти по-

прибирати у вашому класі, місіс Вухокрут.

А зараз прошу мене вибачити: я мушу по-

вертатися до решти своїх піратів.

Міс Гармидер пройшла через вестибуль

і зникла у своєму кабінеті. За дверима на

неї вже чекав Тоні Вільямс. Він усміхався

від вуха до вуха і тримав велику коробку.

- Дивіться, міс: я знайшов скриню зі

скарбами!

166

- Молодець, Тоні! Як тобі це вдалося?

- Ну, коли місіс Вухокрут почала кипі-

ти, вона вислала всіх дітей у вестибуль, але

зовсім забула про мене, бо я все ще стояв у

кутку. Тому я просто підійшов до шафи і

дістав скриню зі скарбами.

- Прекрасно! Який у нас сьогодні чудо-

вий день! Вам скоро час іти додому, тому тре-

ба все поприбирати. І не забудьте, що завтра -

День маскараду. Я хочу бачити тридцять

гарно вбраних і бравих піратів. Якщо сьо-

годні був чудовий день, то завтрашній день

у нас буде фантастично-надзвичайно-неймо-

вірно-чудово-прекрасний!

Наступного ранку Віт-ендська початко-

ва школа виглядала зовсім не так, як зав-