Наближався 1830 рік. Чайковський часто їздив до Києва на «контракти», де у той час йшла
підготовча робота до повстання і панував «всеслов'янський» настрій, що цілком відповідало тим
враженням дитинства і школі, під якими він виріс.
...Діяльність Чайковського в Туреччині була направлена на дві цілі: підтримка польської справи і
відновлення козацтва, яке мало об'єднати всі слов'янські нації, включаючи і Польщу.
ВПРАВНИЙ ІНТРИГАН, з книги Є. Тарле «Кримська війна»
Дивною людиною був цей Михайло Чайковський. Фантазер, дилетант в політиці і в
белетристичній літературі, де він теж трудився, польський патріот, що часом захоплюється, часом
зовсім особливого, оригінального типу українофіл, котрий мріє про якусь фантастичну польсько-
українську козацьку республіку, людина з поривами благородства і разом з тим здатний іноді на
несподівані і дуже непривабливі вчинки, - Михайло Іларіонович Чайковський давно вже складав
предмет нескінченних балачок в польській еміграції.
...Старий князь Адам Чарторийський пестив Чайковського і вважав його мало не головним
оплотом, надією для польської справи в дунайському поході. Однак інші вожді польської еміграції
не любили Садик-пашу, наприклад, граф Замойський не міг пробачити йому релігійного
відступництва, переходу до ісламу.
У 1854 р. становище Наполеона III в польському питанні залишалося дуже ...делікатним.
Відновлення Польщі було, щоправда, йому бажане, проте зовсім не було для нього
першочерговим завданням, і він розумів, що це може затягнути війну з Росією до безкінечності.
А з іншого боку, Франц-Йосип і Буоль дуже підозріло дивилися на ці переговори і стосунки Адама
Чарторийського з французьким двором: адже відновлення Польщі загрожувало відторгненням від
Австрії польських областей, що увійшли до складу Габсбурзької монархії за трьома розділами
Польщі в XVIII сторіччі.
...До Парижа надходили сумні звістки від польського патріота Сатурніна Клечинського з
турецького табору, де він спостерігав Чайковського. Виявлялося, Садик-паша не дуже добре і
зовсім не щиро ставиться і до пана князя (Чарторийського) і до пана графа (Замойського) й
інтригує де тільки може і проти них, і проти польської справи.
МАВ ПЕНСІЮ І ВІД СУЛТАНА, І ВІД ЦАРЯ, з дослідження О. Пригаріна і Д. Сеня «Михайло
Чайковський: біографічний портрет на тлі епохи»
Біографія цієї особи не вписується в звичайні уявлення і офіційні версії історій тих держав, яким
вона служила. Напевно, лише ХІХ століття могло породити таку долю – письменник, революціонер, польський і/або український націоналіст, панславіст на турецькому ґрунті, успішний вищий чиновник Османської Порти, французький шпигун. У всіх починаннях
Чайковському вдалося досягти значних результатів.
...Поза сумнівом, Чайковський був крупною персоною, і А. Чарторийський відводив йому важливе
місце в реалізації масштабного плану боротьби з Росією – невід'ємної частини польського
націоналізму ХІХ століття. Діяльність Чайки як чиновника Оттоманської Порти (турецький уряд) була дуже активною і різноплановою. Займаючись «державними» справами, він створив широку
конспіративну мережу, котра забезпечувала достовірною оперативною інформацією А.
Чарториського і французький уряд.
У середині 1840-х років Микола I домігся від Франції, щоб Чайковського позбавили французького
паспорта. За пропозицією султана той прийняв іслам, одержавши нове ім'я – Мехмед Садик, тобто
Михайло Вірний, генеральське звання «міріамір-паша», а також довічну пенсію в 60 тисяч піастрів
і великий маєток поблизу Стамбула.
...У 1872 році ...М. Чайковський отримав дозвіл Олександра ІІ на повернення до Росії. «Відставний
генерал-лейтенант турецької служби», який одержував пенсію і від султана, і від царя, переїхав до
Києва. Там він швидко став місцевою знаменитістю. Проте рідко з'являвся на людях. Частіше
гуляв самотньо дніпровськими горбами. Решту ж часу проводив за письмовим столом, працюючи
над мемуарами, які були видані в журналі «Київська старизна» вже після його смерті.
ІСТОРІЮ РИХТУВАВ ПІД ВЛАСНІ КОНЦЕПЦІЇ, з статті «Видатні поляки на Волині» на
luckkg.polemb.net
Чайковський був вихований у середовищі заможної волинської шляхти, у родині з козацькими
традиціями, він захоплювався баченням ідеалізованої козаччини, у її відродженні він бачив шлях
Читать дальше