Unknown - Именитые самоубийцы

Всі вони були передані до музею Імператорської Російської академії наук.

Картографічний матеріал експедиції увійшов до великої карти азіатської Росії і опублікований

німецькою мовою.

Велике значення мав лінгвістичний матеріал. На його основі в Санкт-Петербурзі видрукували

«Словник наріч конфгірських тунгусів» (1878).

ВАБИВ ЦЕНТР ШАМАНІЗМУ, з нарису «Чекановський Олександр Лаврентійович» на

інтернет-сайті zoohall.com.ua

Чекановський рушив на острів Ольхон. Його увагу вже давно привертав цей шматочок суходолу, оточений водами Байкалу. Першим з європейців декілька десятків років назад там побував

відомий сходознавець і дослідник первісних релігійних вірувань Юзеф Ковалевський.

Ольхон — найбільший з шести байкальських островів — лежить біля західного узбережжя озера і

має близько 72 кілометрів довжини і приблизно 22 кілометра ширини. Грізні масиви гір, нагромаджені навколо вод озера, нагадували дослідникові бурятські легенди про всесильні

божества, котрі насилають буревії на «Священне море», і про пригоди нещасних дослідників, що

викликають гнів всезнаючих духів, — онгонів.

Острів вабив Чекановського не лише як геолога. Це був стародавній центр шаманізму. Предки

бурятів, що населяють прибайкальські землі, прийшли сюди, як говорить їх переказ, в період

походів Чингізхана. Збереглося бурят-монгольське плем'я, яке відрізняється косоокими очима, плоским носом і широким обличчям, майже позбавленим поросту. Вони звели на острові юрти і, не боячись відвідин чиновників, обману купців і переслідування жандармів, відчували себе цілком

вільними.

Не вивчений острів у той час був населений шаманами, які в своїх несамовитих танцях нібито

з'єднувалися з божествами. Життя на острові, танці шаманів, неймовірні хороводи в урочищах, фантастичні обряди на честь Дзаяга — божества, що ототожнює долю, — все це привернуло увагу

мандрівника.

ВИПИВ ВЕЛИКУ ДОЗУ ОТРУТИ, з статті «Дослідники Байкалу» на zooex.baikal.ru За участь у польському повстанні був арештований, засуджений і відправлений пішки етапом з

Києва до Тобольська. Дорогою зустрівся з І. Д. Черським, теж засланцем, і переконав його, що

Сибір і заслання недуже страшні, якщо знайти собі заняття до душі.

Сам він захопився сибірською природою. Не раз рив землю лопатою, ретельно досліджуючи

відвалену породу. На етапі примудрився зібрати велику ентомологічну колекцію: визначення

виконував за допомогою збільшувального скла, відшліфованого з уламка карафи.

У Томську перехворів тифом, наслідком чого став періодичний психічний розлад («чорна

меланхолія»). Коли здавалося, що смерть неминуча, він попросив відправити до Іркутська ящик з

колекцією комах.

...О. Л. Чекановський дуже багато подорожував. У останньому листі до І. Д. Черського він

повідомляв, що побував у Швеції, ознайомився з викопними залишками тріасового періоду, знайденими на Шпіцбергені.

Загальна довжина робочих маршрутів Чекановського склала близько 27 тисяч кілометрів. Він

залишив матеріал, на основі якого написано декілька монографій з різних галузей природних наук.

Карти Лени, Оленьока і Нижньої Тунгуски, складені Чекановським і Міллером, згодом були

зведені в стоверстову карту, яка тривалий час була єдиною для Середнього Сибіру.

...Сильний душевний розлад спровокував манію переслідування. 18 жовтня 1876 року Шмідт

застав Чекановського в агонії - той прийняв велику дозу отрути.

УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛЯК СТАНЕ... РОСІЙСЬКИМ БІЛОРУСОМ, з інформації І. Завадовської

«Відкриття Арктики»

До краю вічної мерзлоти білоруські полярники на чолі з головою Білоруського фонду підтримки

екстремальних експедицій «Полюс» Володимиром Драбо відправлялися не вперше.

До речі, під час зустрічі Владимира Драбо з представниками мерії Якутська було вирішено

змінити напис на пам'ятнику Пекарському, Черському і Чекановському. Відтепер свідоцтво про

білоруське походження цих дослідників Арктики буде вибито на камені.

Зміст

БЕРЕЗОВСЬКИЙ МАКСИМ СОЗОНТОВИЧ

Нехай щезнуть,з життєвого кредо М. Березовського

Доганяйте і хапайте,з концерту М. Березовського «Не відкинь мене в час старості »

Переміг Моцарта,з книги Д. Антонова «Українська музика»

Нова форма побудови концертів,з відгуку М. Грінченка

Відчутний вплив української пісні,з інтернет-сайту Тернопільського державного педагогічного