Unknown - Именитые самоубийцы

хвилює, не є випадковою. Художник сам був її свідком на одній із залізничних станцій під час

своїх частих мандрівок.

Позувала Ярошенкові дитяча письменниця С. С. Караскевич-Ющенко, яка була гарібальдійкою і

брала участь у визвольному русі в Італії. На запитання О. Менделєєвої, дружини ученого, що

пише художник, Ярошенко відповідав: «Мадонну».

Картина «Усюди життя» була виставлена на XVI пересувній художній виставці в Товаристві

заохочення мистецтв в Петербурзі 1888 року і викликала особливий інтерес у глядачів. Цим

твором художник засуджував соціальний лад царської Росії і в той же час висловлював торжество

життєвих ідей, які прокладають собі шлях.

Картина Ярошенка справила величезне враження на Л. М. Толстого.

НІЩО НЕ ВТІШАЛО, зі спогадів О. Ющенка

Миша (їхній син – авт.) загинув на фронті. Ніщо її не втішало - ні робота, ні книги, ні інші діти, ні

я. Навіть благословенне Поділля не втішило її, все закінчилося трагічно: вона кинулася під потяг.

ЗАКОХАЛАСЯ В ПОДІЛЛЯ, з кореспонденції Г. Колесникової «Дружина Ющенка кинулася під

потяг»

Свою таємницю нам відкриє сім'я Ющенка, що також залишило свій слід в історії міста. Відомий

академік Олександр Іванович Ющенко, який вперше в світі звернув увагу на відмінність у складі

крові здорових і психічно хворих людей, починав працювати у Вінниці в лікарні, яка зараз носить

його ім'я. Для нього це була лише перша сходинка в блискучій кар'єрі.

Його дружина, письменниця Стефанія Караскевич-Ющенко, закохалася у Поділля настільки щиро, що воно надихало її на створення найкращих доробків. Не відзначити вплив Поділля на її

творчість - неможливо. Звичаї і життя тутешніх людей письменниця багато разів описували в своїй

прозі.

У середині 80-х років XIX ст. Стеша (так називали її друзі) вчилася на вищих жіночих курсах в

Петербурзі. Молода письменниця була вхожа у вищий світ, її охоче приймала родина відомого у

той час особистостями.

Вже як дружина психіатра, приїхала до Вінниці. Клініка, де працював Олександр Ющенко, була

головною гордістю міста.

Молодий лікар пропрацював тут неповних два роки. У 1899-у родина повертається до північної

столиці - Петербургу. Проте якщо Стефанія сама змогла поїхати, то серце її залишилося тут.

...У Пітері до Ющенка звернулася сім'я Орлових-Давидових, один з членів якої був хворий на

важку форму шизофренії. Хлопця лікували у Франції. ... Після цього Орлови-Давидови вирішили

звернутися до Ющенка.

...На зароблені гроші лікар з дружиною купили невелику дачу в Комарівцях під Вінницею, аби

знову і знову можна було повертатися на «благословенне Поділля».

Стефанія Степанівна із старшим сином Михайлом, теж закоханим у Вінниччину, щоліта

приїжджали до Комарівців. Чоловік жартував: «Їм настільки подобається цей край, що вони тин

вважають найкращим пейзажем Всесвіту».

…Дружина відомого психіатра, який лікував важких психічно хворих, не справилася з душевними

переживаннями. А чоловік - видатна людина - не зміг їй допомогти і тим врятувати. Стефанія

Степанівна знайшли знівеченою на залізничної колії під Жмеринкою. Вона назавжди залишилася

в своєму улюбленому краї.

ЗБОЖЕВОЛІЛА ВІД ГОРЯ,з статті О. Пустовіт «Ігри розуму двох Ющенків»

Олександр Іванович Ющенко навіть три роки не пропрацював у Вінницькій окружній лікарні, як

вона тоді називалась. Приїхав у Подільську губернію 28-річний молодий вчений разом із сім’єю.

Дружина, дитяча письменниця, була на 10 років старша. Вона, незалежно від чоловіка, купила

маєточок під Вороновицею і проживала там влітку з трьома дітьми, писала оповідання і

відправляла їх до Санкт-Петербурга.

Старший їхній син був інженером-геологом. Коли почалася громадянська війна, він підтримав

білогвардійців, а молодший — Червону Армію. Зрештою останнього важко поранили у боях проти

Петлюри, а старший згинув на фронті.

Дружина Ющенка збожеволіла від горя, бо він зник безвісті, з фотографією їздила по фронтах і

шукала сина.

Десь у Росії трагічно померла на вузькоколійці...

КОЗАКОВ Олександр Олександрович

Національний статус, що склався у світі: російський.

Льотчик-винищувач. Найрезультативніший льотчик-винищувач Російської імперії в Першій

світовій війні; виконав другий після П. Нестерова повітряний таран, залишившись живим.

З дворянської родини.