Леся Бернакевич - Заходить до хати вампір волохатий

Довго Мар’яна носила в серці образу на Бабланючку, але невдовзі пересвідчилася: подруга таки казала правду про Дмитра. Чолка на власні вуха почула, як Гуменчик ці самі слова, які колись сказав Чолці, тепер адресував іншій однокурсниці. Відтоді Мар’яна більше не очікувала біля входу училища цього перебіжчика і навіть перестала глядіти в його бік…

Ставши практикакткою одного госпіталю, Мар’яна зустріла Олега Пайла. Той потрапив до хірургічного відділення, бо йому в барі не сподобався один відвідувач, який дивився на нього «якось не так». І Олег врізав йому у вухо й зламав собі зап’ястя. «Який він відважний!» — подумала Мар’яна про Пайла у перший же вечір знайомства з ним і відразу в нього закохалася. Її серце розтануло ще й тому, що Пайло дуже гарно одягався: плащ облягав його, наче друга шкіра, а краватка завжди була підібрана під колір костюма. Не так, як дехто з інтернатників, що носили куртки на розмір більші. Крім того, він був старшим від Мар’яни на сім літ і така вікова різниця також їй імпонувала. Бо Чолка була впевнена: людина такого віку повинна мати великий житейський досвід і серйозні погляди, і з нею буде легко іти і життям, і через темну вулицю. Їхні стосунки продовжилися і тоді, коли Олег закінчив лікування, а Чолку перевели практивуватися до іншого лікувального закладу. Але в інтимній близькості з ним Мар’яні чогось бракувало, от лише чого? У неї він був першим мужчиною, і вона не мала досвіду. Лише переглянувши один американський кінофільм про любов, Чолка збагнула, що має зі своїм коханим американська міс, і чого не отримує від свого хлопця вона, Мар’яна: ніжності й тривалих пестощів. Як обнімав кіногероїню цей супермен, витворяв з нею щось таке, на що самотнім і недолюбленим дівчатам ліпше не дивитися! Коли Чолка в наступні зустрічі натякала Олегові на ласку, він пояснював усе браком часу. Мар’яна вірила, що вже під час наступного побачення вона отримає від свого милого любов сповна. Але коли приходив довгожданий вечір, то Олег посилався на втому. І Мар’яна знову сподівалася, що уже завтра чи післязавтра вона зазнає очікуваної втіхи. Але мрії знову обманювали її. І коли Мар’яна нарешті дорікнула Олегові, що він лише обіцяє, але не дає сподіваних любощів, то він почав звинувачувати її в розпусті. «То тільки непорядні дівчата чогось такого жадають, — пояснював Олег, — а ти — скромна і не повинна так поводитись». Втім, Мар’яні навіть на думку не спадало розстатися із Олегом. По-перше, вона його кохала. А по-друге, настільки увірувала в його силу, що їй здавалося: як тільки поруч не буде Пайла, то її зможе скривдити будь-хто, кому тільки заманеться.

Невдовзі Олегові знову хтось у якомусь барі не сподобався, і він уже вдруге опинився у лікарні, але цього разу — зі зламаною вилицею. Коли Мар’яна відвідувала його, то він виводив її на сходову клітку і просив на нього почекати, сам же на якийсь час зникав. Повернувшись, запрошував її подихати свіжим повітрям у дворі-колодязі. Втім, ці зустрічі тривали недовго: Олег постійно просив її іти додому, бо йому потрібно то на перев’язку, то на процедури. Одного разу Чолка взяла для милого сітку з яблуками та декілька плавлених сирків. Ця передача так його зворушила, що він через декілька хвилин провів Мар’яну до ліфта, пояснивши, що уже вечір, на вулиці темно і він дуже переживає, як його кохана дівчина добереться додому. Але сталося так, що ліфт зупинився на наступному ж поверсі, і Чолку попросили вийти, бо потрібно було підняти до хірургічного відділення каталку з лежачим пацієнтом. Тоді Мар’яна пішки спустилася у вестибюль. Там вона затрималася біля аптечного кіоску, бо згадала, що в неї немає широкого бинта, який був потрібен на практичних заняттях. Щойно вона зібралася купити матеріал для перев’язок, як вздріла Олега!

Пайло вийшов з ліфта і попрямував углиб коридору. В руках тримав сітку з яблуками і плавлені сирки, які йому принесла Мар’яна! Чолка причаїлася за колоною. Вперше їй спало на думку, що хлопець її обманює. Справді, якщо він мав намір заснути, то чому через хвилину подався на перший поверх та ще й з яблуками, які йому принесла Мар’яна?

Олег проминув кабінет головного лікаря, бухгалтерію і натиснув на клямку дверей з табличкою «Старша медсестра».

Повагавшись хвилинку, Мар’яна пішла слідом і зазирнула до кімнати головної медсестри. Ця дівчина уже їла її яблуко!

— Олеже, — озвалася Чолка. — А ти ж казав мені, що будеш спати. І чому моїх яблук не їси, а іншим роздаєш?