Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

До кінця 1994 року у «курганцев» чітко позначилися лідери — Колигов, Нелюбін та Ігнатов. Слава про «чистильників кургану» розносилася по всій Росії. Одним з найвідоміших найманих вбивць став Олександр Солонік. Однак найбільш активним і небезпечним вбивцею у «курганській» ОПГ був Конахович.

Жорстокою була війна «курганців» проти «бауманської» ОПГ. Зі слів одного з агентів, що працювали в «курганців», під час цієї війни загинуло кілька десятків членів «бауманської» бригади, причому людей, як правило, викрадали, найжорстокішим образом катували (виколювали очі, палили вогнем) і тільки потім вбивали. «Бауманських» «курганці» охрестили «звіриною бригадою». За їхніми словами, там було багато дагестанців. Війна йшла, зокрема, за контроль над однією з фірм, що продають американські автомашини. Хитрість полягала в тому, що в автопокришках цих машин з Колумбії переправляли наркотики.

Розробкою «курганців» займався 12-й відділ МУРу. Оперативну справу вів Олег Плохіх. Два члени «курганської» ОПГ були нарешті затримані і посаджені в СИЗО «Матроська тиша». Один з них в розмові з адвокатом сказав, що якщо до нього застосують психотропні засоби, він може «розколотися» і все розповісти, а розповідей буде на десяток великих замовлених справ, включаючи вбивство Ліст’єва. Арештований просив перевести його в Лефортово й обіцяв почати співробітничати зі слідством, якщо йому дадуть визначені гарантії безпеки, тому що на рахунку «курганських» була безліч вбивств, у тому числі і так званих злодіїв у законі, за що за неписаними правилами російської в’язниці призначалася смерть.

МУР вже почав готувати переведення обох арештованих, але не встиг. Відбувся витік інформації, і «курганців» в одну ніч убили, хоча вони й сиділи в різних камерах. А їхні показання допомогли б розкрити не одне гучне замовлене убивство.

Солонік виявився більш щасливим. Після затримання він був поміщений у спеціальний корпус в’язниці «Матроська тиша», відкіля йому була організована втеча в Грецію.

До розгрому «курганців» безпосереднє відношення міг мати лідер «коптевської» ОПГ Василь Наумов (Наум), що перебував в агентурному апараті МВС РФ. У свій час «курганці» ввійшли в довіру до «коптевської» ОПГ і, виявивши практично всі прибуткові точки суперників, стали прибирати їхніх лідерів. Зрозумівши, хто саме їх прибирає, Наумов здав «курганців» 12-му відділу МУРу. Тоді в конфлікт втрутилася ФСБ, не зацікавлена в розгромі «курганського» угруповання, що вона курирувала, а головне — тому що побоювалася витоку інформації і скандалу. У ФСБ швидко визначили, що інформація про «курганських» надходить у МУР через Наумова, що тісно спілкується з членами «курганського» угруповання. Ця інформація була передана «курганцям».

27 січня 1997 року Наумов у супроводі бійців міліцейського спецназу «Сатурн», що його охороняли, під’їхав на зустріч з оперативним співробітником МУРу, у якого він був на зв’язку, до будинку ГУВД на Петровке, 38. По мобільному телефону він викликав до себе оперуповноваженого і став чекати в машині. В цей момент до машини Наумова позаду під’їхали «Жигулі», і люди, що знаходилися в них, розстріляли Наумова. Так «курганці» дали зрозуміти, що в курсі співробітництва Наумова з МУРом.

Робота агента МВС Наумова не змогла б привести до розгрому «курганської» бригади, якби не дві додаткових обставини. Першою було зняття Коржакова з посади керівника СБП і наступна ліквідація цієї структури. Без підтримки Коржакова «курганці» стали вразливі. Другою — «проплачене» у центральний апарат МВС замовлення на знищення «курганської» групи. Замовлення було «проплачене» «бауманськими» бандитами, що традиційно мали в керівництві МВС гарні зв’язки і після відставки Коржакова змогли поставити в міністерстві питання про усунення «курганців».

Крім МУРу за «курганцями» полював ще і Буторін, що дав команду на їхній відстріл. Усі сплановані угрупованням Буторіна вбивства проводилися на рівні професійної спецслужби, включаючи буквально щохвилинний звіт учасників операції. Передбачалося зібрати кістяк «курганських» бойовиків (Колигов, Нелюбін, Ігнатов і Солонік) у Греції і вбити всіх разом.

Операція Буторіна по усуненню групи Солоніка проводилася під контролем ФСБ і ГРУ. Напевно, саме тому відбувся витік інформації, і два тижні цілодобового спостереження за грецькою віллою Солоніка були витрачені даремно. Колигов, Нелюбін і Ігнатов у Солоніка не з’явилися. Тоді двоє вірних Буторіну людей — Сашко Солдат і Сєрьожа — одержали команду прибрати одного Солоніка. 2 лютого 1997 року Солдатов і Сєрьожа під’їхали до будинку Солоніка, з яким були знайомі, викликали його і поїхали вбік Афін. По дорозі Солдат, що сидів позаду, накинув Солоніку на шию зашморг і задушив його.