Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Вересневі вибухи 1999 року, насамперед відвернений теракт у Рязані в ніч на 23 вересня — основна тема дослідження книги. За цими вибухами чіткіше за все просліджується тактика і стратегія російських органів державної безпеки, що прагнуть до абсолютної влади. Ця книга — про трагедію, що спіткала всіх нас, про втрачені можливості, про загублені життя. Ця книга для тих, хто, усвідомивши те, що сталося, не побоїться впливати на майбутнє.

Після публікації уривків книги в «Новій газеті» 27 серпня 2001 року, так само як і після виходу американського видання книги в січні цього року в Нью-Йорку (англійська назва книги: «Blowing Up Russia: Terror From Within»), нам неодноразово ставили запитання про джерела інформації. Ми хочемо завірити читачів, що в цій книзі немає вигаданих фактів і голослівних тверджень. Ми вважали, однак, що на даному етапі історичного розвитку Росії, коли багато державних чиновників, підозрювані нами в організації, виконанні чи допущенні терористичних актів в Росії у вересні 1999 року, входять до керівництва країни, обнародування наших джерел інформації є передчасним. При цьому вже в перших інтерв’ю, що відбулися після 27 серпня 2001 року, ми вказували, що ці джерела будуть негайно повідомлені російській чи міжнародній незалежній комісії, створеній для розслідування вересневих терористичних актів 1999 року в Росії. Такою залишається наша позиція і на сьогоднішній день: всі матеріали, що є джерелами для написання цієї книги, будуть передані тим, хто ставить своєю метою об’єктивно розібратися в тому, що відбувається.

*

Кілька слів про авторів книги

Олександр Вальтерович Литвиненко народився в 1962 році у Воронежі. У 1980 році, після закінчення середньої школи був призваний до армії. За наступні двадцять років пройшов шлях від рядового до підполковника. З 1988 року — в органах контррозвідки КДБ СРСР. З 1991 — у центральному апараті МБ-ФСК-ФСБ Росії. Спеціалізація — боротьба з тероризмом і організованою злочинністю. За проведення спільних з Муром операцій по розшуку і затримці особливо небезпечних злочинців одержав звання «Ветеран МУРу». Учасник бойових дій у багатьох так званих точках колишнього СРСР і Росії. У 1997 році переведений до самого секретного підрозділу ФСБ РФ — Управління з розробки злочинних організацій — на посаду старшого оперативного співробітника, заступника начальника 7-го відділу.

В листопаді 1998 року в Москві виступив на прес-конференції з критикою керівництва ФСБ, повідомивши про отриманий ним протизаконний наказ. В березні 1999 року арештований за сфабрикованим обвинуваченням і поміщений у СИЗО ФСБ Лефортово. В листопаді 1999 року виправданий, але прямо в залі суду, після зачитаного йому виправдувального вироку, заарештований ФСБ і ув’язнений за другою сфабрикованою кримінальною справою. У 2000 році друга кримінальна справа була припинена, Литвиненко випущений під підписку про невиїзд. Проти нього була розпочата третя кримінальна справа. Після погроз з боку ФСБ і слідчих на адресу родини змушений був нелегально залишити Росію, у зв’язку з чим проти нього була порушена четверта кримінальна справа. В даний час з родиною проживає у Великобританії, де в травні 2001 року одержав політичний притулок.

Юрій Георгійович Фельштинський народився у 1956 році в Москві. У 1974 році вступив на історичний факультет МГПИ ім. Леніна. У 1978 році емігрував до США, де продовжив вивчення історії спочатку в Брандайському університеті, потім у Ратгерському, де одержав ступінь доктора філософії — Ph. D. (історія). У 1993 р. захистив докторську дисертацію в Інституті історії Російської академії наук (РАНЕЙ). Редактор-укладач і коментатор декількох десятків томів архівних документів, автор книг «Більшовики і ліві есери» (Париж, 1985); «До історії нашої закритості» (Лондон, 1988; Москва, 1991); «Катастрофа світової революції» (Лондон, 1991; Москва, 1992); «Вожді в законі» (Москва, 1999).

Розділ 1

Спецслужби розпалюють війну в Чечні

Росія знову воює. І де! На Північному Кавказі. Начебто не було Афганістану. Начебто заздалегідь не ясний хід, результат і наслідки цієї війни, оголошеної в багатонаціональній державі гордому, войовничому народу. Як могло статися, що в самий демократичний період розвитку Росія почне одну з ганебніших своїх війн?

Війна вимагає мобілізації ресурсів, збільшення бюджетів силових структур, відомств і міністерств.

Війна збільшує роль, значення і вплив людей у погонах і гальмує продовження курсу прозахідних економічних реформ.