Регина Бретт - Бог дає таланти всім. 50 уроків, щоб знайти себе та справу всього життя

Я отримала відповідь, коли припинила боротися зі своїм рішенням. Замість того щоб міркувати над тим, залишитися мені в «Beacon Journal» чи піти працювати у «Plain Dealer», я вирішила взагалі не думати про це протягом наступних 48 годин. Я досить довго молилася й займалася самоаналізом. Я вже попросила ясності й натхнення. Настав час розслабитись, не перейматись і вірити в те, що відповідь з’явиться сама, коли я буду готова її почути.

Я поїхала навідати доньку, яка вчилася в коледжі в чотирьох годинах їзди від нас. Ми провели чудові вихідні — вешталися студмістечком, ходили на шопінг та реготали з її друзями. А коли я почала збирати речі, щоб їхати додому, якоїсь миті зрозуміла, що маю робити. Відповідь з’явилася, коли в моїй душі запанував спокій.

Того ранку я позичила в доньки блузку, щоб одразу поїхати до «Beacon Journal» і повідомити, що звільняюся. Тоді я ще про це не знала, але моя колега і гарна подруга Шеріл, якій теж запропонували роботу в «Plain Dealer», прийняла таке саме рішення. Ми з Шеріл повідомили про це керівника в один і той самий день. І майже однаково вдяглись — у чорні брюки та білі блузки.

Ось так усе й вирішилося.

І ми ніколи не озиралися назад.

Трапляються дні, коли погані новини з усього світу переповнюють тебе хвилюванням.

Бідність. Безробіття. Війни.

Хто зможе виправити все, що негаразд із цим світом?

А тоді ти дізнає́шся про таких хлопців, як Рік Бернс, які просто роблять те, що можуть, там, де вони є.

Компанія «Burns Auto Service» розташована на розі вулиць у маленькому містечку Бей-Вілідж, штат Огайо. Люди привозили сюди свої автівки, щоб відремонтувати глушник чи замінити оливу, а одного дня почали давати гроші, щоб «тюнінгувати» одне життя.

Вивіска на «Burns Auto Service» рекламує глушники й тюнінг. А оголошення, прикріплене до дошки всередині приміщення, інформує відвідувачів про те, що там відбувається насправді.

Рік Бернс має кучеряве волосся, відтінок якого нагадує світло-коричневі іриски. Він носить сині робочі штани — вони аж чорні від оливи та жиру, бо вбирають їх у себе, коли він лагодить автівки ззовні, зсередини і знизу.

Свого часу батько Ріка придбав заправку, а потім позбувся паливних насосів і перетворив це місце на станцію техобслуговування. Десять років тому Рік купив цю станцію у свого батька — якраз тоді в його житті з’явився Браян.

Браянові 37 років, він живе з матір’ю. Його знають майже всі мешканці Бей-Вілідж. У перукарнях йому роблять безкоштовну стрижку, а в кав’ярнях пригощають кавою — теж безкоштовно. Він народився з церебральним паралічем, який заважає йому контролювати роботу своїх м’язів. Три дні на тиждень Браян працює в міській раді. Він прибирає сміття й забезпечує туалети всім необхідним. Міська рада розташована навпроти станції техобслуговування, за милю від його домівки.

Світ Браяна маленький, але напрочуд глибокий — завдяки таким людям, як Рік.

Коли його мама приїжджала на станцію, щоб замінити оливу, хлопець завжди сидів поряд із нею на передньому сидінні. Тоді він і познайомився з Ріком.

Браян не вміє керувати автівкою. Тому зазвичай він просто вештається своїм будинком. А потім хлопець почав приходити до автосервісу, щоб покататися на авто. Браян повільно кульгає. Його тулуб завжди нахилений вліво. Він повсякчас човгає і волочить ліву ногу за собою. Його ліва рука завжди притиснута до тіла, а долоня піднята. Щоразу, коли Рік бачив, як Браян переходить через дорогу, він починав нервувати. І одного дня опублікував у газеті «Villager» оголошення:

Браяна знають усі мешканці Бей-Вілідж. Щоб пересуватися містом, йому потрібний гарний трицикл. Рік Бернс із «Burns Auto Service» на розі вулиць Доувер і Вульф хоче зробити для Браяна найкращий транспортний засіб. Завітайте та зробіть пожертву на цю добру справу.

В оголошенні він не зазначив ані номера телефону, ані сайту, ані адреси. У цьому не було потреби.

Люди, які проїжджали повз автосервіс, зупинялися, щоб віддати йому десять або двадцять доларів, і за три тижні сума сягнула 200 доларів.

Рік купив темно-синій триколісний спортивний велосипед «Schwinn» для дорослих, навіс, який мав захищати Браяна від сонця й дощу, та різні аксесуари на сто доларів. Одна жінка подарувала йому фару. Поліцейські принесли спеціальну помаранчеву світну паличку, а також жердину зі значком інваліда, що відбивав світло та обертався. Хтось приніс американський прапор, а хтось — світловідбивач.