Іван Керницький - Король стрільців

Наслідки його нерозважного кроку були страшні: подорожній, вдарившись головою об склепіння моста, згинув на місці, при чому його голова й обличчя були цілком змасакровані. По документах, знайдених при вбитому, стверджено, що це студент права Львівського університету, 22-літній Максим Чміль, замешкалий на Богданівці, вулиця Церковна число 5. Ведеться дальше слідство. Тіло вбитого відставлено до Інституту судової медицини».

Акадбуда — Академічний дім

балабухи — прочухан

балак — промова, доповідь

баламут — калитка на гроші

бальон — трамвай

бамбетель — ліжко

банячок — капелюх

бельфер — (насмішливо) учитель

берло (пол.) — відзнака, тут: мітла

бомба — кухоль (пива)

бомбони — цукерки

братрура — піч, кагла

буйда — брехня

бухнути — вкрасти

вєц (пол.) — віче, збори

викібзати — викинути

виривати — тікати

всипати когось — зрадити, видати

вуршт (нім.) — ковбаса

габік — капелюх

Галилея — Галичина

гальба — кухоль

ганделес — вуличний продавець

гуляти — ходити, йти

ґаґаток (пол.) — хитрун

ґраба — рука

ґранда — нахабство, авантюра

ґрипс — секретна записка

дати шпрайса — завдати чосу

де пахе — попід пахву

дзіська (пол.) — сьогодні

дінтойра — злодійський суд

інкоґуто — (перекручено) інкогніто (лат.)

завалити кіти — вмерти

заґазований — п’яний

закатрупити — вбити

заливати — базікати, брехати

зацигикати — заїхати

зольнеґлі (нім.) — цвяхи

кабан — (зневажливо) українець

кайзерка — булочка

капувати — зрозуміти

каценшпрунґ (нім.) — недалечко

кіблювати — сидіти в тюрмі

клявіс — тюремний сторож

кляво є! — знаменито!

комісьняк — чорний хліб (в армії)

кнайпа — корчма

коса — ніж

лахудра — жебрак, ледащо

лепета — голова

майстер Копитко — швець

майхер — ніж

мати мойра — боятися

мікрус — дитина

міхалок — мішок

моровий — відважний

на вар'ята — здуру, ненасправжки

назіхер — насправді

на світ вийти — на волю

на фест — зовсім певно

нєшпори (пол.) — Вечірня

облітаний — досвідчений

парканик — ковнірець

паталашити — псувати гру

пацалиха — кумедія, чудасія

пех — невдача

під хайром — божитися (з жид.)

побудка (пол.) — підйом, вставання

поківаний — недотепа

помпієри — пожежники

посмітюхи — тюремна прислуга (з в’язнів)

прецлі — бублики (солені)

прифалює — прийде

пришлюсувати — долучити

путня хмелю — кухоль пива

пуцнути — вдарити

пшодовнік (пол.) — підстаршина поліції

п’яний в шток — дуже п’яний

рандка — стріча закоханих

салятирка — миска, полумисок

сиґнатурка — дзвінок (в костелі)

скок — напад, грабунок

спацькати — змарнувати

спренжистий (пол.) — меткий

універок — університет

фавль — штрафний (у футболю)

файрант (нім.) — кінець праці

фасувати — одержувати

фатерко — батько

фаціята — обличчя

фраєр — наївна людина або також модник

хатрак — поліційний аґент

хірус — п'яниця

цибуля — годинник

цинк — знак, відомість

цувакс (нім.) — новик

цьмаґа — горілка

цюпа — арешт, тюрма

шалабойдик — чарка

швімки — купальні штанці

шимон — сторож кам’яниці

шкарп — залізничий насип

шкраби — черевики

шлюсрок (нім.) — сурдут

шнельцуґ (нім.) — скорий поїзд

шніт — склянка пива

шпіцель — аґент, донощик

штаєрок — танець

штимувати — згоджуватись

шустаки — дрібні гроші

----------------------------------------------

Друкується за виданням:

Будні і неділя. — Нью-Йорк: Об’єднання українських письменників в екзилі «Слово», 1973

----------------------------------------------

Кожна вільна від служби неділя була для стрілочника Петра Канюки великим святом. З самого ранку він уперто та послідовно ваксував свої черевики, попльовував і далі ваксував, щоб світилися «на ґлянца». Потім приодягався в «цивільне», мастив вуси помадою, підпирав бороду штивним комірцем, розпинав на грудях краватку з головатою шпилькою і йшов до св. Юра на «Десятку».

На Святоюрській горі було гамірно й багатолюдно. Мов хмара сніжних метеликів, як весняний розспіваний дощ, немов червінці з розпростертої жмені — гомінко та дзвінко висипалась під Собор шкільна дітвора з ранішнього Богослуження. Дівчатка в білих сукеночках, з косичками обабіч голови, побравшись за руки, бігли кудись навмання, багато сміялись, пищали й щебетали, ніби не помічаючи хлопчиків, а завжди крадькома зиркаючи за ними, і було в цьому трохи невинної дитячої пустоти, а трішки вічної, як світ, жіночої кокетливости.