Патриція Гайсміт - Талановитий містер Ріплі

Здесь есть возможность читать онлайн «Патриція Гайсміт - Талановитий містер Ріплі» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Клуб Сімейного Дозвілля, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Талановитий містер Ріплі: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Талановитий містер Ріплі»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Безробітний Том Ріплі марно мріє розбагатіти. У нього є кілька сумнівних талантів: вміння імітувати голоси, підробляти підписи, удавати з себе будь-кого… Якось він знайомиться з дуже поважною персоною — одним з найбагатших людей США. У чоловіка є прибуткове завдання до Ріплі. Хлопцю потрібно вирушити до Італії, щоб переконати сина заможного чоловіка повернутися до Штатів та зайнятися батьковим бізнесом. Однак коли Ріплі знайомиться з юним спадкоємцем, у нього виникає бажання зайняти місце нового друга. Та чи дійсно Том зможе прожити життя іншої людини, не викликавши підозри? Чужі гроші в його кишені вже знають відповідь…

Талановитий містер Ріплі — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Талановитий містер Ріплі», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

У Тома тремтіли ноги, коли він виходив з телефонної будки, а тоді він помітив, що аптекар не зводив із нього вирячених і сповнених переляку очей, і раптом збагнув сенс тієї розмови: аптекар продавав наркотики та злякався, що Том був детективом, який хотів спіймати його на гарячому. Том розсміявся і вийшов, регочучи, раз у раз похитуючись, адже його ноги досі тремтіли від власного переляку.

— Замислились про Європу? — втрутився голос містера Ґрінліфа.

Том узяв склянку, яку він йому простягнув.

— Так, — відказав Том.

— Тоді сподіваюся, що ви будете задоволені своєю мандрівкою, Томе, а також зможете вплинути на Річарда. До речі, ви дуже сподобались Емілі. Вона сама мені сказала. Навіть не довелось запитувати. — Містер Ґрінліф обертав склянку з бренді між долонями. — У моєї дружини лейкемія, Томе.

— Ох, це, здається, серозна хвороба, так?

— Так. Їй залишилось менше року.

— Мені дуже шкода, — сказав Том.

Містер Ґрінліф вийняв із кишені папірця.

— Тут у мене перелік кораблів. Гадаю, звичний маршрут через Шербур буде найшвидшим, а також найцікавішим. Там сядете на потяг до Парижа, а звідти спальним вагоном через Альпи дістанетесь до Рима й Неаполя.

— Звучить непогано. — Тепер ця мандрівка починала йому подобатись.

— З Неаполя до Річардового містечка вам треба буде їхати автобусом. Я напишу йому про вас — звісно ж, не згадуючи, що ви їдете як мій емісар, — додав він, посміхаючись, — але зазначу, що ми зустрічалися. Річард, імовірно, запросить вас мешкати в нього, однак, якщо з якоїсь причини не зможе цього зробити, у містечку є готель. Я сподіваюся, що ви з Річардом знайдете спільну мову. А щодо грошей… — Містер Ґрінліф посміхнувся йому своєю батьківською посмішкою. — Окрім квитків туди й назад, я пропоную вам шість сотень доларів у дорожніх чеках. Вам буде цього достатньо? Шість сотень мало б вистачити майже на два місяці, а якщо вам знадобиться більше, юначе, просто зв’яжіться зі мною. Ви наче не схожі на того, хто викидатиме гроші на вітер.

— Цього буде цілком достатньо, сер.

Від бренді містер Ґрінліф ще більше подобрів і розвеселився, а Том навпаки — зробився мовчазним і похмурим. Йому хотілося чимшвидше вибратися з цієї квартири. Утім, він усе ще хотів поїхати до Європи, а ще хотів, аби містер Ґрінліф був про нього хорошої думки. Оті посиденьки на канапі були для нього значно гіршими за їхню вчорашню зустріч у барі, коли Тому було страшенно нудно, адже сьогодні вони постійно їхали на одній передачі. Кілька разів Том підводився зі склянкою у руці, підходив до каміна й повертався назад, а якось, зазирнувши в дзеркало, він помітив, що кутики його рота опустилися.

Містер Ґрінліф щось плескав язиком про те, як вони з Річардом були в Парижі, коли йому було десять, і це аніскілечки не цікавило Тома. Якщо за десять днів у нього виникнуть якісь проблеми з поліцією, подумав Том, містер Ґрінліф візьме його до себе. Він пояснить, що йому довелося поспіхом здати свою квартиру в оренду або ще щось таке, і заховається тут на якийсь час. Том почувався кепсько, його майже нудило.

— Містере Ґрінліф, гадаю, мені час іти.

— Уже? Але я хотів показати вам… Утім, не беріть до голови. Іншим разом.

Том розумів, що повинен запитати: «Що ви хотіли мені показати?» — і терпляче дивитися на те, що він хотів йому показати, але не зміг.

— Я, звісно ж, хочу показати вам нашу верф! — весело сказав містер Ґрінліф. — Коли ви зможете прийти? Мабуть, тільки під час обідньої перерви? Гадаю, що ви маєте розказати Річарду, як зараз виглядає наша верф.

— Так… я зможу прийти під час обідньої перерви.

— Можете зателефонувати в будь-який час, Томе. Ви маєте візитку з моїм особистим номером. Якщо зателефонуєте заздалегідь, десь за півгодини, я надішлю машину, щоб вас забрали прямісінько з вашого офісу. Візьмемо по сандвічу, перекусимо, а потім водій відвезе вас назад.

— Я зателефоную вам, — сказав Том. Він відчув, що зомліє, якщо залишиться у цьому тьмяному передпокої ще бодай на одну хвилину, але містер Ґрінліф знову весело засміявся і запитав, чи він, бува, не читав однієї книжки Генрі Джеймса.

— На жаль, сер, саме цієї я не читав, — відповів Том.

— Ну, пусте. — Містер Ґрінліф посміхнувся.

Потім вони потисли руки — містер Ґрінліф здушив його долоню і довго не відпускав, а тоді все скінчилося. Поки він спускався ліфтом, Том помітив, що болісний і наляканий вираз усе ще залишався на його обличчі. Він утомлено прихилився до стіни, хоча добре знав, що тільки-но двері ліфта відчиняться і він опиниться у вестибюлі, як миттю вистрибне надвір і кинеться бігти, бігти всю дорогу додому.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Талановитий містер Ріплі»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Талановитий містер Ріплі» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Талановитий містер Ріплі»

Обсуждение, отзывы о книге «Талановитий містер Ріплі» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x