Диана Сеттерфилд - Там, у темній річці

Здесь есть возможность читать онлайн «Диана Сеттерфилд - Там, у темній річці» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Там, у темній річці: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Там, у темній річці»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Ця загадкова історія сталася одного зимового вечора. У шинку «Лебідь», де так любили розповідати всякі бувальщини, з'явився чоловік. Поранений та знеможений, він тримав на руках непритомну дівчинку. За кілька годин дівчинка, яку всі на той час вважали мертвою, розплющила очі…
Через деякий час за нею почали приходити люди, які вважали її втраченою сестрою чи викраденою донькою. Ніхто з них насправді не знав, хто ця дитина. То для чого ж вона була їм так потрібна? Із кожним днем таємниця лише поглиблювалася. Німа дівчинка перевернула своєю з'явою життя місцевих мешканців. Звідки вона взялася? Кому належить? І чи знає вона сама, ким є насправді?..

Там, у темній річці — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Там, у темній річці», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Одна з сусідок бачила, як я йшла кудись із важким мішком, тож вона запитала в мене, що в ньому було.

«Мертве порося», — відповіла я. Та коли вони стали розпитувати в мене, куди я ходила і що я з ним зробила, я не могла нічого відповісти — язик наче прилип мені до піднебіння.

Хтось із сусідів побіг тоді до ріки. Я хотіла залишитися з мамою, але вона була така зла на мене за те, що не впильнувала сестру, що я вирішила — краще сховатися.

Мій зведений брат був спостережливий. Він знав усі місця, де я ховалася від розлюченого вітчима. Брат мене одразу знайшов.

«Ти ж знаєш, що було у тому мішку, еге ж?»

«Порося», — відповіла я, бо так і думала.

А тоді він розповів мені, що я насправді скоїла.

«У тому мішку була Енн. Ти її втопила».

Я втекла з дому і дотепер нікому не розповідала правду про мою сестру.

Пізніше Рита запропонувала, а панотець пристав на цю пропозицію, щоб Лілі залишилася на ніч у гостьовій спальні священникового дому. Жінка мовчки скорилася, наче дитина.

Коли ліжко було розстелене, й Лілі вже зібралася йти нагору, щоб у нього вкластись, а Рита прощалася з пастором, Армстронг несподівано відкашлявся і вперше за вечір заговорив.

— Перш ніж ми розійдемось, я хотів би дізнатися…

Усі поглянули на нього.

— Це була довга ніч, а для місіс Вайт ще й дуже виснажлива, та чи можу я поставити одне останнє запитання?

Пастор кивнув.

— Лілі, як так сталося, що моя свиня Мод опинилася у Притулку кошикаря?

Зізнавшись в одному страшному злочині, Лілі вирішила не тримати більше секретів.

— Її привів Віктор.

— Віктор?

— Мій зведений брат.

— А яке прізвище у вашого зведеного брата?

— Неш. Віктор Неш.

Почувши це ім'я, Армстронг скривився від болю, наче полоснув себе по пальцю гострющим ножем.

Інший бік ріки

— На заводі його не може бути, — пояснив Вон. — Я розпродавав обладнання, тож там упродовж декількох місяців постійно сновигали люди. Якби там хтось переховувався, його б неодмінно побачили. До того ж у цехах сірчаного заводу високі вікна, тож світло можна було б побачити за декілька миль. Ні, єдине спокійне місце, що одночасно підходить і для самогоноваріння, і для укриття — це старий склад.

Він тицьнув пальцем у точку на плані острова Бренді.

— А де причал? — спитав Донт.

— Ось тут, і він, звичайно, чекатиме гостей із цього боку. Якщо він пильнує, то не зводитиме очей саме з цього причалу. Але можна висадитися і на далекому краю острова. Подалі від заводу та інших будівель. Заскочити його зненацька.

— Скільки в нас буде людей?

— Я виставлю вісім дужих хлопців з мого обійстя та ферми. Знайду й більше, але тоді нам знадобиться більше човнів, а це вже може викликати підозру.

— Я б міг перевезти більше людей на «Колодію», але він надто шумний і помітний. Справді, невелика група на веслових човнах — це найкращий варіант.

— Восьмеро чоловіків і троє нас…

Вони обмінялися поглядами і кивнули. Одинадцятеро. Має бути достатньо.

— Коли? — спитав Вон.

Глухої ночі невеличка флотилія веслових човнів відплила від причалу Баскот-Лоджа. Усі зберігали тишу. Весла без звуку занурювались у чорнильну воду. Кочети порипували, і вода плюскала об борти човнів, але ці звуки губились у глибоководному буркотінні ріки. І так, непомітно, човни проковзали від одного берега до іншого.

На далекому краю острова Бренді вони витягли човни з води й поволокли крутим схилом, щоб сховати серед гілок розкидистої верби. Упізнавали один одного за силуетом, спілкувалися на мигах, і в кожного була своя інструкція.

Вони поділилися на пари і розійшлися по берегу, щоб вийти крізь хащі до заводу з різних боків. Донт й Армстронг виявилися єдиними, хто був тут уперше. Донт пішов у парі з Воном, а Армстронг — із Ньюменом, одним зі служників Вона. Вони натикалися на гілки, перечіпалися через коріння, рухались у темряві, мов незрячі. Коли хащі поріділи й намітилася стежина, чоловіки здогадалися, що завод уже близько. Притискалися до стін, поспіхом перетинали відкриті ділянки, майже не видавали звуків.

Донт і Вон підійшли до складу. З одного боку його підпирала будівля заводу, а з другого — густа рослинність, тож світло з вікон неможливо було побачити з жодного берега. У темряві чоловіки обмінялися поглядами. Донт махнув кудись убік. Вони помітили якесь ворушіння серед дерев: інші теж прибули.

Армстронг першим почав діяти. Він підбіг до дверей і вдарив по них ногою, вклавши в удар усю чималу вагу свого тіла. Двері піддалися, наполовину зірвавшись із петель. Вон відчинив їх нарозпаш, і вони з Донтом увірвалися до кімнати. Повсюди діжки, пляшки та барила. Повітря просочене солодкуватим запахом дріжджів. Невеличка жаровня, в яку нещодавно докинули вугілля. Порожнє крісло. Донт торкнувся рукою сидіння. Воно ще тепле.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Там, у темній річці»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Там, у темній річці» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Диана Сеттерфилд - Тринадцята казка
Диана Сеттерфилд
Диана Галлахер - Темная месть [Dark Vengeance]
Диана Галлахер
libcat.ru: книга без обложки
Диана Галлахер
Диана Сеттерфилд - Тринадцатая сказка
Диана Сеттерфилд
Диана Чемберлен - Темная сторона света
Диана Чемберлен
Диана Сеттерфилд - Tryliktoji pasaka
Диана Сеттерфилд
Диана Сеттерфилд - Пока течет река [litres]
Диана Сеттерфилд
Диана Сеттерфилд - Пока течет река
Диана Сеттерфилд
Отзывы о книге «Там, у темній річці»

Обсуждение, отзывы о книге «Там, у темній річці» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x