Юрий Винничук - Житіє гаремноє

Саме на 1520—1560 роки припадає інтенсивна політика Речі Посполитої щодо зміцнення південних кордонів, поява козаків і Запорізької Січі. Перемоги козаків і коронного війська суттєво вплинули на активність кримських татар, і Сулейман змушений був постійно жалітися польському королеві на таких лицарів, як Претвич або Байда. Додам, що М. Грушевський взагалі Роксоляну ігнорує і не згадує в своїй історії, не вважаючи цю особу за варту його уваги.

Ось такі факти. І відіграють вони вирішальну роль.

Перш аніж писати «Житіє гаремноє», я простудіював десятки джерел, зокрема й книгу про гаремні звичаї. Я хотів збагнути, чим могла «взяти» Роксоляна султана, якщо серед її суперниць було кількасот секс-бомб з Європи, Азії та Африки, хоча сама Роксоляна особливою вродою не відзначалася. Очевидно, що вона вплинула на нього не українськими піснями, а чимось іншим.

Ми стільки років оспівували цноту, що я вирішив нарешті оспівати те місце, де вона знаходиться.

Султан Сулейман мав чотирьох дружин. Четвертою його дружиною була Гуррем Султан, яку європейці прозвали Роксоляною. Вона мала величезний вплив на султана, а їхнє кохання увійшло до легенд і до безлічі літературних творів. Лише українськими авторами створено близько півсотні оповідань, поем, повістей, романів та драматичних творів.

Ким вона була — незрозуміло й досі. Французька « Le Grande Encyclopédie Inventaire Raisonné des Sciences, des Letres et des Arts » подає, що її вважають за італійку, доньку Nani Marsigli де Sienne , яку захопили пірати. Але тут же уточнено: «інші вважають, що вона була русинкою».

Німецький історик Йоган Ульріх фон Валліх (1624 — 1673) в праці « De Religione Turcica » писав те саме і вказував дату — 1525 рік. А « Roxelane » «через руде волосся була названа». Але ця дата підважує всю решту інформації, бо у 1525 р. Роксоляна була вже матір’ю трійки дітей.

Коли вона народилася, невідомо, а дата її смерті коливається від 1558 до 1561 року.

Збереглося два її листи до короля Сигізмунда Авґуста з 1548—1549 років, підписані вони арабською: « haseki sultan », а на печатці імені нема. Хто писав ці листи — сама Роксоляна чи її секретар, — невідомо.

Першими про її руське походження почали писати венеційці. Зокрема Бертрандо Наваджеро вважав, що дружина Сулеймана — « di natione russa », а П’єтро Браґадіно — « questa donna di nation Rossa ». Треба сказати, що в ХІХ сторіччі багато хто ще не відрізняв русинів від росіян, усіх їх називали Russe.

На портреті в султанському Палаці названо її Rossa Solymani Uxor . Її називали не тільки Роксоляною чи Рокселаною, але й Розанною.

Український історик Ярослав Кісь у дослідженні «Легенди і факти про Роксоляну» («Архіви України», 1970, № 6) писав, що «сучасники називали її Rossa, Russa , Rosa , Roxa , Роксоляна. Німецький хроніст XVI ст. Лоніцерій називає її Rossa . Так само називає її, а також і Роксоляною, тогочасний німецький дипломат у Константинополі Бусбек. Італійський історик першої половини XVI ст. П. Джовіо називає її Роксоляною. Про українське походження Роксоляни говорить венеційський посол (1526 р.) П’єтро Браґадіно « die natione Russa », а також італійський дипломат у 1554 р. Доменіко Тревізано « ed di Russia » — «Вона з Русі». Россою називає її найвищий тлумач Сулеймана II Ібрагім Бег, потурчений поляк.

Її українське походження підтверджують записи сучасника Михайла Литвина, зроблені у 1549—1551 pp.: «Так і тепер улюблена дружина турецького імператора, мати його старшого сина і спадкоємця була колись викрадена в нашій країні». Не заперечували цього історики-сходознавці А. Кримський, Гаммер, Йорга та ін. Правда, були спроби привласнити собі славетну султаншу французами та італійцями.

Назва Роксолянія була відома ще в античну епоху — так іменували одне з племен Північного Причорномор’я. Назви Роксолянія, Роксія зустрічаються часто в авторів XVI ст. і під ними розуміють «Червону Русь», територію Руського і Белзького воєводств і частини Західного Поділля. Польський хроніст Б. Ваповський (1480—1535) називає Львів «центром Роксії». Кардинал Комендоні, який теж був на землях Польщі в XVI ст., називає Львів столицею Роксолянії. Цю думку підтверджує поетичний опис Червоної Русі польського письменника С. Кльоновича «Роксолянія». Якщо походження Роксоляни з українських земель підтверджують численні історичні аргументи, то про її походження з міста Рогатина говорить лише одне джерело — польський поет-історик С. Твардовський. У своїй поемі про посольство князя Криштофа Збаразького до турецького султана Мустафи у 1621 р. Самуель Твардовський, член цього посольства, відводить дуже багато місця Роксоляні. Він перший називає її дочкою простого рогатинського попа, і це єдина згадка, єдине джерело про її походження. Свою поетичну розповідь він основує на живій традиції — численних розповідях про Роксоляну, почутих ним у Стамбулі. Нема жодних підстав твердити, що Твардовський вигадав місце походження Роксоляни. Він не симпатизує їй, вважає підступною, порівнюючи з Фед­рою і Клеопатрою. «Одній Русинці вбогій, — пише він про Сулеймана, — дався водити за ніс». Він весь час пише про неї, як про Русинку (п’ять разів) і лише раз називає Роксоляною. На вірогідність слів Твардовського у якійсь мірі вказують його відомості про інші історичні факти та події цього часу, які підтверджені дослідниками історії Туреччини XVI ст.».