Андрій Новік - Останній спадок

Чорний хетчбек Citroën C4 припаркувався біля напівскляної дванадцятиповерхівки. На годиннику була 20:34, коли Аманда Ворд вискочила з авто, гримнувши дверцятами. Іноді траплялося, що Білл Гендерсон турбував прес-секретаря вечорами по телефону, проте для виклику до офісу мало статися щось надважливе. Щойно Аманда проминула подвійні двері на вході до будівлі, яка щодня тиснула на жінку своєю глухою сірою величчю, у холі з’явився чорношкірий охоронець. Він вийшов зі своєї невеликої, не більшої за собачу будки й простягнув худу руку.

— Міс Ворд, — усмішка охоронця, як завжди, зігріла жінку, — негоже працювати так допізна. Розвертайтеся та їдьте додому, поки керівництво не побачило.

Заливаючись легким рум’янцем, Аманда відповіла щирою усмішкою. Цей чоловік був чи не єдиним, до кого вона ставилася не просто терпляче, а навіть доволі приязно. Особливо коли той потай підкладав до її поштової скриньки дрібні подарунки на Різдво чи день народження.

— Ось. — Аманда дістала невелику пластикову картку-перепустку. — Аманда Ворд. Та сама, тільки на кілька років старіша.

— Припиніть. Ви значно гарніші, ніж на цьому фото.

— Ну, дякую.

Аманда ще раз усміхнулась охоронцеві, проходячи повз нього до ліфтів. Жінці так бракувало простого, не по роботі спілкування після від’їзду чоловіка до Wood Lane [76] Wood Lane — вулиця на заході Лондона. Відома розташованим на ній центральним офісом британської телерадіомовної компанії BBC , найбільшої у світі за кількістю слухачів. Заснована 1922 року, на сьогодні компанія має штат у багатьох країнах світу, зокрема й в Україні. . Працювати на BBC було її мрією з десяти років, відколи вона вперше побачила живу зйомку екстреної прямої трансляції евакуації палаючого будинку в Сент-Луїсі. Відтоді маленька дівчинка носилася з гребінцем або ввімкненим феном, ведучи пряме мовлення зі спальні своїх батьків. Тож не дивно, що пропозиція її чоловікові обійняти посаду телеведучого спортивних новин — у денний час, та це ніяк не применшувало слави — на Wood Lane боляче вдарила по самооцінці жінки. Хай як Аманді кортіло, та покинути давним-давно просиджене місце прес-секретаря Білла Гендерсона вона не могла з кількох причин. Одна з таких — необачно підписана домовленість про нерозголошення та контракт одразу на десять років. Десять років, які мали б стати часом розвитку та просування в медійні служби, як гадала тоді наївна Аманда Ворд. Може, якби не конкурентна жага порівнятись або навіть обійти в кар’єрному зростанні чоловіка, жінка давно полишила б «Ізраéль». Та з роками стосунки в шлюбі втратили навіть кволий вогник закоханості, і єдине, на що тепер було спроможне подружжя, — це раз на два дні зв’язуватися по Skype та мовчки стежити за боксерською кар’єрою дев’ятнадцятирічного сина Томаса.

— Дозвольте провести. — Майк Шаффілд трохи зам’явся, прикушуючи повну губу й весело поглядаючи на Аманду.

«Господи, так! Якби ж ти ще й забрав мене звідси, я була б надзвичайно вдячна…»

— Будь ласка, — повела жінка рукою праворуч від себе, і вони так повільно, як це було можна, закрокували до ліфта.

— Sit down [77] Сідай ( англ. ). .

Білл Гендерсон указав своєму прес-секретареві на вільне місце за овальним столом. Затемнені вікна невеликої конференц-зали ледь-ледь пропускали тьмяне вечірнє світло з вулиць вашинґтонського передмістя. Присутніх огортала півтемрява, нагадуючи про непередбачуваний норов директора та про аж ніяк не веселу нічку, що невідступно насувалася на їхні голови. Після виклику боса кожен зрозумів: про сон на сьогодні можна забути.

Аманда роззирнулася, кивком голови привіталася з колегами й сіла на найближчий до Гендерсона стілець — із цим проблем не було, адже всі воліли триматися від боса якнайдалі. Вона витягла із сумочки товстезного записника, ручку та приготувалася слухати. У приміщенні з такими самими здивованими та настороженими виразами облич сиділи ще п’ятеро. Усі жадібними поглядами пасли Гендерсона.

— Шановні, — почав той, — і не дуже. Прошу слухати мене та не перебивати. Усе, що мені сьогодні від вас треба, — оперативне виконання ваших обов’язків.

Присутні одностайно німували.

— Отже, — Білл витримав театральну паузу й відразу продовжив (він смакував такими моментами). — Стосовно української справи. Усі помітили, що Ґреґор Бойд сьогодні не з нами. Він змушений особисто зайнятися Підгірським, оскільки в справі виник неочікуваний поворот. Ми підозрюємо Мелані Маєрс у «державній зраді», відповідно не певні, чи не стався через неї витік інформації, тож повинні інтенсифікувати процес. Італієць Вінченцо Аллеґро, один із виконавців , упорався зі своєю роботою. Сьогодні ми відрядили на його розшуки агентів, проте результат маємо невтішний: італієць зник, залишивши по собі поціновувача гівна та підкинуту до його кишені картку micro-SD .