Мелані продовжувала майже неусвідомлено клацати мишею по наступних архівах. «15.11.03.Tur.Ista.» — теракт у Стамбулі 15 листопада 2003 року: унаслідок спрацювання біля двох синагог саморобних підривних пристроїв вагою близько чотирьохсот кілограмів загинуло двадцять чотири людини та майже триста було поранено. Жінка пам’ятала той жахливий вечір, коли вони зі Стеном сиділи біля екрана телевізора, переглядаючи випуск новин, а вона співчутливо міркувала, як можна змиритися з такою смертю, а особливо її організувати.
У цьому архіві Мелані знайшла два стиснуті фото. На одному з них, зробленому в переддень теракту й, вочевидь, із сусіднього будинку, двоє чоловіків у чорних смокінгах і темних сонцезахисних окулярах про щось жваво спілкувалися в невеликій кімнаті з чотирма озброєними на вигляд арабами. На іншому фото знову лежали розкладеними дві течки, у яких містилися досьє зі штампами «Ізраéлю».
Мліючи від нерозуміння, Мелані Маєрс відкинулась у кріслі, думаючи про щойно побачене. А потім почала переглядати далі…
Вибухи біля посольств США в Дар-Ес-Салам [92] Дар-ес-Салам (суах. Dares Salaam ) — найбільше місто Танзанії та до 1996 року її столиця. Населення — 2,5 млн мешканців.
і Найробі [93] Найробі (англ . Nairobi ) — столиця та найбільше місто Кенії, відоме за назвою «зелене місто під сонцем». Населення — близько 4 млн мешканців.
7 серпня 1998 року. В архіві до цього теракту жінка знайшла компромативні медіафайли із зображеннями звинуваченого в ньому Ахмеда Халфані Гайлані та трьох чоловіків (у їхніх досьє стояли штампи «Ізраéлю») у якомусь приміщенні, схожому на камеру допитів ФБР.
Убивство двадцяти двох іракських військових та учасників народного повстання на сході Ель-Фаллуджі [94] Фаллуджа (араб.) — місто в Іраку, розташоване в провінції Анбар за 57 км від Багдада. Знане як «місто мечетей» через наявність у його межах понад 200 мечетей.
; попри те, що відповідальність за цей злочин узяла на себе «Ісламська держава», до нього також були причетні агенти «Ізраéлю».
Вибух під час Бостонського марафону 15 квітня 2013 року та фото вербування Тамерлана й Джохара Царнаєвих чоловіками, досьє яких прикрашали штампи організації, до якої належить і Мелані Маєрс.
Того вечора жінка вивчила кожен із дванадцяти надісланих архівів. За десять хвилин по тому, як Мелані згорнула останній файл, на її електронну пошту надійшло ще одне анонімне повідомлення. Цього разу з проханням про зустріч. Незнайомець відрекомендувався колегою по цеху, людиною, яка не менше постраждала від незаконних оборудок «Ізраéлю». Цим анонімом згодом виявився Вінченцо Аллеґро, виконавець з Італії. Чоловік просив про зустріч на своїй батьківщині, принагідно пояснюючи ошелешеній жінці сутність повідомлень: Білл Гендерсон очолював силу, що справді протистояла терористичній діяльності ледь не по всьому світу, але для фінансування такого гегемона потребував показової результативності. Так, як і НАСА, що задля фінансування високовартісних проектів поширювала неправдиву інформацію про знахідки в космосі чи на Землі, Гендерсон маніпулював штучними терактами. Аби боротися із супротивником, потрібно його мати. Звісно, злочинні напади здебільшого були справжніми («Ізраéль» справді рятував безліч життів не тільки на території США, а й за її межами), та було не зайвим іноді нагадувати людям ті жахи, які несуть психічно неврівноважені злочинці, особи з маніакально нездоровими релігійними нахилами. Ніхто не скориться, якщо не показати силу, бо силою, якої нікому не видно, нікого й не переконати. Гендерсон мав одну з найбільших у світі сил і підтримку найпотужнішої держави, тому не соромився користуватися нею на повну. І, за словами Аллеґро, грядущі події в Україні повинні були стати чи не ключовими щодо поширення впливу на Східну Європу. Навіть ціною примусових терористичних актів.
Мелані скопіювала файли на USB-накопичувач і знищила всі сліди контактів з анонімом. І щойно, підібгавши хвоста й прилаштувавши доньку у двоюрідної тітки Донни в Берліні, вона втекла з Вашинґтона, Гендерсон відкрив на неї офіційне полювання. Після прослуховування Війта він організував захоплення посередника Мстислава з добрячою купою документів і доказів революційних виступів опісля віднайдення міфічного меча Арея . Рятуючись, Мелані домовилася з Вінченцо Аллеґро, що вони зазнімуть на відео спектакль із її убивством і надішлють той до головного офісу. Так само вона вирішила вчинити й з отцем Джованні Тотті, який після імітації його вбивства переїхав до Сербії переховуватись у кузини Беатриси.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу