Эрленд Лу - Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію

Здесь есть возможность читать онлайн «Эрленд Лу - Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2015, ISBN: 2015, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Ерленд Лу (нар. 1969 р.) — популярний норвезький письменник і драматург. Авторський стиль письменника легко впізнати, його характеризують як «фірмово наївний». Е. Лу часто використовує іронію, гротескні перебільшення і гумор. Твори письменника перекладені багатьма мовами світу. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки: «Тихі дні в Перемішках», «Мулей», «Наївний. Супер», «Доплер», «Фонк», «Вантажівки „Вольво“».
Роман «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію» побачив світ 2002 р. Його герой — молодий журналіст, який трудиться на вільних хлібах. Отримавши несподіване замовлення написати захоплюючий путівник по Фінляндії, він не непокоїться через те, що про цю країну йому нічого не відомо, — адже можна знайти двадцятирічної давнини «National geographic» та послухати Сібеліуса. Та муки творчості — ніщо у порівнянні з несподіванками, що випадають на його долю: це і таємнича незнайомка, і байдарковий рейд у лігво скінхедів, і щаслива пожежа…

Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

А от якби в мене був пістолет — тоді інша справа. Зовсім інша. Тоді я б із легким серцем дозволив йому залізти в квартиру, я б зобразив розпач: «Ах, ні! Облиш мене, візьми мого братика! Він більший і гладший і т. д.» Так, охаючи й голосячи, я б задкував, поки не опинився біля письмового столу і не дістався до шухляди, я б відкрив цю шухляду під тим приводом, ніби хочу дістати з неї гроші, — у мене, мовляв, там завжди зберігається велика сума, оскільки банкам я не довіряю, ані норвезьким, ані фінським, вставив би я до речі, а сам раз — і вихопив би пістолет, злодій не встиг би й оком моргнути, як я вже звів курок і націлив дуло йому прямо в лоб, я поставив би його на коліна, навпочіпки, до стінки, і тут ролі б помінялися, тепер уже я можу прив’язати його до чогось незрушного — до радіатора, і можу зателефонувати у поліцію, поліція приїжджає, грабіжник заарештований, а мені вручають пам’ятну нагороду, так, дрібничку якусь, напевно, у них є там різні штучки, щоб вручати людям за зразкову поведінку, — кашпо з логотипом поліції або стрічку з кольорами правоохоронних органів у петлицю, байдуже що, яку-небудь дрібничку, ну, скажімо, кулькову ручку, поліцейську ручку, а якщо до приходу поліції він надумає пручатися, я просто вистрілю у нього з пістолета, всаджу йому кулю в коліно, адже це не смертельно, а я, певна річ, не хочу його вбивати, тільки налякати, тож куля в коліно, як я вважаю, стане йому гарним уроком, надалі він кілька разів подумає, перш ніж полізе в чужу квартиру. Тут лунає звук пострілу, і до мене доходить, чому я раптом подумав про пістолет. Я подумав про пістолет, тому що у нас у дворі знаходиться стрілецький клуб. Перед ним часто стоїть автомобіль з наклейкою на задньому склі, на якій зображений значок стрілецького клубу. Авто, мабуть, належить завідувачу, думав я, коли проходив повз нього, а у дворі невпинно чуються постріли, невпинно йде стрілянина майже щодня, я вже не звертаю на це уваги, навіть не помічаю, але моя підсвідомість вловлює стрілянину, змушуючи згадувати про пістолет, стрілянина доноситься приглушено (мабуть, у них там хороша звукоізоляція), адже, напевно, з цього приводу — щодо того, як годиться обставляти стрільбу, — існують певні правила, всілякі там циркуляри та приписи. Гаразд, починайте! — кажуть їм люди з комунального управління, ті самі, які відтягли моє авто на штрафний майданчик; ну, можливо, не ті самі, але, як і ті, які сидять у тій же будівлі, в ратуші, здається, адже там вони начебто всі сидять. Вони-то все й вирішують і розпоряджаються. Їх багато. Одні віддають розпорядження щодо автомобілів і парковок, інші щодо пістолетів, потім в обідню перерву всі зустрічаються в їдальні, обговорюють службові справи, розповідають одне одному про своїх дітей та онуків, вихваляються, які ті в них чудові, от і на ці вихідні знову чекаємо їх у гості, ото буде радість!

Та досить про пістолет!

Пора за брошуру! Треба нарощувати темп. Минуло вже кілька днів з відведеного мені місяця, а я, чесно кажучи, по-справжньому впорався лише з Сібеліусом. Але ж Фінляндія — це не один Сібеліус. Там ще повно всякої всячини! Найбільше я повинен остерігатися штампів. Наші уявлення про Фінляндію рясніють штампами, тому потрібно уважно стежити, щоб випадково не затесався якийсь штамп. Треба відкинути поверховий підхід та заглибитися в матеріал. Поринути на саму глибину, до невідомих риб, про які лише фахівці можуть розповісти, як їх звуть і з чим їдять. По поверхні будь-який дурень може прогулятися. З кожною країною є свої замороки, причому замороки залежать від того, з якого боку на них подивитися. Якщо розглядати Фінляндію з норвезького боку, — її головна заморока полягатиме в тому, що норвезьке телебачення якось років десять тому закупило одразу цілий пакет фінської телепродукції. Важкої-важкої продукції. З персонажами-мовчунами, які там, де їм не вистачало слів, замість розмов бралися за сокиру, а нестача слів їх часто підводила. Ці твори були настільки похмурими, що наклали незгладимий відбиток на образ Фінляндії, який сформувався у норвежців після їх перегляду. До того ж у норвежців Фінляндія асоціюється з алкоголізмом, самогубствами і психічними розладами. У нашій пам’яті закарбувалося, що картини в національній галереї Фінляндії зображують сцени батьковбивства, або осінній рідкий лісок, або човен з домовиною померлої дитини, яку батько й мати везуть ховати на кладовище, а ще зображення оголеної натури, безліч принизливих для людини зображень оголеної натури, — от що ми згадуємо, думаючи про Фінляндію; звісно, це несправедливий і викривлений образ. У Фінляндії насправді є багато зовсім іншого, багато сонця і радості, багато посмішок. «Фінляндія — це посмішки», — думаю я. Брошура про Фінляндію абсолютно необхідна, це ж ясно як день! Років два або три тому одна фінка в стані божевілля вискочила із стрілецького клубу і почала стріляти куди попало. Я прочитав про це в «Афтенпостен», звісно ж мокрій, як завжди. З того, що відбувається у Фінляндії, до нас завжди доходять саме такого роду новини. Про те, як хтось схибнувся, про те, як хтось замерз на вулиці, подібних новин скільки завгодно, тому що ми любимо про це читати. А найкраще, якщо який-небудь фін зіп’ється і за короткий час зведе себе в могилу, вже ця подія неодмінно потрапить у норвезькі газети. «Фін упився до смерті» — так і було написано якихось три-чотири тижні тому. Якийсь нещасний чоловік посперечався з приятелем, хто вип’є більше чарок горілки, і один з них допився до алкогольного отруєння, від чого й помер. Інший виграв суперечку, зате втратив друга. По суті справи, сумна подія, але, оскільки вона трапилася у Фінляндії, начебто і смішно, читач відірветься від газети, щоб з усмішкою переказати співмешканці щойно прочитану новину. «Нічого дивного, — відповість співмешканка. — Це ж божевільний народ. Одні купаються в ополонці, інші напиваються до смерті». У брошурі слід уникати згадок про подібні епізоди. Інакше це викличе негативну реакцію. Люди подумають: «Навіщо нам здалася ця Фінляндія? Ми й не збиралися туди, а вже зараз, коли дізналися, що там вулицями бігають жінки з пістолетами і з нестійкою психікою, а чоловіки змагаються, хто кого переп’є, ми й поготів туди не поїдемо». Тому я повинен мислити позитивно. А мислити позитивно — справа нелегка. Набагато легше мислити негативно. Хоч про Фінляндію, хоч загалом про світ і людину. Тому що, правду кажучи, все тече і розливається. Все рушило і потекло безконтрольним потоком. Контроль ми втратили вже давно, якщо взагалі коли-небудь ним володіли, але це спірне питання, у будь-якому випадку останні кілька століть ми нічого не контролювали, і, як мені здається, це почалося ще задовго до Середньовіччя. Втім, я не історик і легко можу помилитися з цього приводу, бо чи ж багато я знаю про Середні віки? Як, до речі, і про інші століття. Та майже нічого! Навіть не знаю, чому я так сказав. І заразом можна запитати, що я мав на увазі, кажучи, що «ми» втратили контроль? Хто такі ці «ми»? Це дуже неконкретно, сказали б в університетських колах. Не можна вживати слова як заманеться. Якщо сказав «ми», то треба дати цьому «ми» визначення, окреслити межі значення, це я засвоїв в університеті. Давши точну дефініцію кожному слову, яким ми користуємося, ми будемо знати, що говоримо про одне й те саме, а якщо не дати дефініції, то може статися так, що ми думатимемо, що маємо на увазі одне й те саме, а насправді це буде не так, і за цим потягнуться неприємні наслідки — виникнуть непорозуміння аж до смертовбивства. Ось чому необхідні точні дефініції. Кожному слову треба дати точну дефініцію. А це справа клопітка і вкрай нуднюща. В студентські роки я, пригадую, до пізньої ночі корпів над дефініціями. Інші бігали в кіношку, сиділи в пивній, а один з хлопців з нашого потоку навіть знайшов час на те, щоб створити серію малюнків, яку він назвав «Фрекен Фіттесафт». А я прів над дефініціями. І от, незважаючи на це, виявляється, здатен кидатися незрозуміло якими «ми», які можна тлумачити в будь-якому значенні. Недобре виходить, і взагалі нехороші речі відбуваються часто-густо, і скільки б ти не питав себе: чому так відбувається, єдине, що можна з упевненістю сказати, — це те, що все тече, всі дефініції попливли, і все тече, як вода. Зрештою вода перемагає.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію»

Обсуждение, отзывы о книге «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x