Ахмед Рушди - Золотий дім

Подивіться на нас, повернутих обличчями одне до одного, показаних у профіль у широкоекранному форматі й прибляклих кольорах. Подивіться, як камера в’їжджає поміж нас, зупиняється посередині й починає обертатися навколо своєї осі — повільно, багато разів, так що наші обличчя пропливають раз за разом, а між ними річка цього міста, дедалі рідший туман і щораз ясніше денне світло. В її руці аркуш паперу. Це тема. Це значення цієї сцени.

Сцени, що не ввійшли до остаточної версії цього тексту: я у поліційному відділку, де намагаюся з’ясувати, що трапилося з малим Веспою, з ким він, куди його забрали, хто його доглядає.

Я понуро бреду Четвертою вулицею, глибоко засунувши руки в кишені й повісивши голову, і підбиваю ногою камінчик. І нарешті я в канцелярії в центрі Мангеттена, де правник зачитує мені документ, потім протягує його мені, я киваю головою, я повідомлю вас, і виходжу. Це занадто довга експозиція. Ось яка сцена насправді важлива: ми вдвох і аркуш паперу в перших променях дня.

Я ніколи не думав, що він це зробить, кажу я. А якби навіть так, вона заперечувала б дійсність документа під тим приводом, що старий вижив з розуму.

Мати.

Так, мати, його жінка. Тільки тепер не залишилося жодних близьких родичів. Є тільки цей документ. Якщо нам обом буде заподіяна якась шкода, я призначаю опікуном хлопчика пана Рене Унтерліндена.

Ти знаєш, про що ти просиш, говорить вона.

Так.

Спочатку вона переконала його визнати дитину іншого чоловіка своєю. Тепер ти хочеш, щоб я прийняла цю саму дитину, дитину іншої жінки, за свою. А ти знаєш, що діти в мій план не входили.

Рудоволоса жінка в діадемі, що бігла внизу, спинилася. Вона стоїть, взявшись руками в боки, і глибоко дихає, голова її задерта догори. Так, мовби вона теж чекає на відповідь. Але вона, звісно ж, не бачить ані мене, ані Сучітри, і нічого не знає. Ми сидимо на двадцять першому поверсі.

Ти подумаєш про це, запитую я, коли камера пропливає повз моє лице.

Вона заплющує очі, а камера спиняється, чекає, під’їжджає ближче. Тоді Сучітра розплющує очі, і видно лише ці очі, які заповнюють весь екран.

Думаю, ми зможемо, говорить вона.

Потім різка зміна кадру.

Тепер інша пара очей заповнює екран. Камера дуже повільно від’їжджає, і з’ясовується, що це очі малого Веспи. Він пильно дивиться в камеру без жодного виразу на обличчі. У звуковій доріжці ми чуємо закадровий голос нотаріуса. Майно вивчається правниками з обох країн, стверджено багато порушень. Але в кінцевому підсумку це дуже велике майно, інших спадкоємців немає, а хлопчику лише чотири роки.

Тепер нас троє: малий Веспа, Сучітра і я, у невизначеній кімнаті, якійсь кімнаті бруклінського дому патронатної сім’ї, куди хлопчика передали для тимчасової опіки. Камера дуже повільно рухається до центральної точки трикутника, в якій починає обертатися, так що наші обличчя почергово пропливають через екран. Наші обличчя нічого не виражають. Камера починає обертатися швидше, а тоді ще швидше. Наші обличчя зливаються, а тоді камера починає кружляти так швидко, що всі обличчя зникають, а залишається лише розмита пляма, швидкісні лінії, рух. Люди — чоловік, жінка, дитина — другорядні. Є лише невпинний круговир життя.

УДК 821.111-3

Р 92

THE GOLDEN HOUSE

Copyright © 2017, Salman Rushdie

All rights reserved

Салман Рушді

P 92 Золотий дім [Текст] : роман / Салман Рушді; пер. з англ. Андрія Савенця. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. — 496 с.

ISBN 978-617-679-699-2

УДК 821.111-3

© Салман Рушді, текст, 2017

© Андрій Савенець, переклад, 2019

© Іван Шкоропад, обкладинка, 2019

© Видавництво Старого Лева, українське видання, 2019

ISBN 978-617-679-699-2 (укр.)

ISBN 9781787330153 (англ.)

Усі права застережено

Зміст

Частина І • 9

Частина II • 183

Частина III • 401

Літературно-художнє видання

ЗОЛОТИЙ ДІМ

САЛМАН РУШДІ

Переклад з англійської Андрія Савенця

Обкладинка Івана Шкоропада

Головний редактор Мар'яна Савка

Відповідальний редактор Ольга Горба

Літературний редактор Вікторія Міщук

Художній редактор Назар Гайдучик

Макетування Альона Олійник

Підписано до друку 14.06.2019. Формат 84х108/32

Гарнітура «Diaria Pro». Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 26,04

Наклад 2000 прим. Зам. №

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців