Яна Дубинянская - Ода до радості (збірник)

Нібито солідні спроби співпрацювати з НАТО і навіть вступити до Альянсу в минулому закінчились нічим – а Росія співпрацювала. Складно й негарно вийшло з ЄС. Але угоду про Асоціацію таки підписано. Правда, надто вже дорогою ціною. То що, нам таки треба крові і трупів, не можемо без цього? І в НАТО готові хоч словами і якоюсь допомогою захистити Україну? Та згадуються слова пана Пшела:

– Де бути Україні, це її питання і її відповідь.

Я народився і виріс на поліському хуторі. До села – цілі заболочені два кілометри. Між хутором і селом височіла невеличка гірка. Якось я, малий, вийшов на ту гірку. Вдалині виднілися перші сільські хати, з-за них визирав шпиль церкви. І так мені захотілося туди – до села, побачити, як там люди живуть, що взагалі там відбувається, у загадковій далечині. І було страшно, тим більше, що знав – десь там попереду річка, яку треба буде перейти. Самому.

Згодом ми перебралися в те село, де збудували дім. Пам’ятаю, як ішли зимовим ранком стежкою з хутора в село, несучи ікону, хатнє начиння і ведучи годувальницю-корову. Мела невелика хуртовина, можна було перечекати, коли випогодиться, але тато з мамою сказали: «Раз напередодні вирішили справляти перехідщину сьогодні, то відкладати негоже, треба йти». І ми пішли.

Один із найяскравіших спогадів уже в селі – я з покійним татом саджу сад біля нового будинку. Тримаю маленьку яблуньку, а тато дивиться, чи рівно вона стоїть. Потім засипаємо коріння деревця землею, злегка притрамбовуємо і поливаємо.

Яблуня та не раз радувала нас щедрими врожаями червонобоких плодів. На її місці тепер росте інша, молода яблуня. Поруч молодший брат Василь, котрий тепер живе на батьківському обійсті, посадив калину, яка вважається символом України. Калина теж щедро обдаровує ягодами, допомагає рятувати від зимових болячок.

Ну, а фундамент під новий дім на місці батьківської хати, так склалося, ми закладали 24 серпня 1991 року. Дізнавшись увечері, що Україна стала незалежною, я пожартував: «Хата стоятиме, допоки буде Україна, і Україна буде, допоки стоятиме хата». В Україні таких нових хат уже багато, хай і закладених в інші дні. Вони складають спільний дім – Україну. Чимало українців тепер заробляють на хліб насущний у Європі. Але Європа в більшості своїй насправді не 1991-го, а пізніше, 2004 року, довідалася, що є Україна. Україна, яка може заявити про себе. А ще більше – через десять літ, 2014-го, після буремних і трагічних подій, названих Революцією гідності.

До речі, цікаво було б дізнатися, що розповідали європейці, повернувшись додому з Луцька такого далекого вже 1429 року, після того першого Європрасамміту?

Чи пам’ятає бруківка на дорозі до Замку копита коней, які везли тодішніх монархів? Та чи була тоді бруківка?

Вежі Луцького замку – В’їзна, Владича, Стирова – точно пам’ятають. Але вони мовчать, думаючи свою віковічну думу. Можливо, й про нас.

Вежі, зведені ще у ХІV столітті, вистояли. Вистоїмо й ми, українці, давні мешканці Європи.

Полікарпов І-153 – радянський поршневий одномоторний винищувач-біплан із відкритою кабіною, розроблений у 1938 році. Використовувався в Монголії, під час боїв з японцями за Халхін-Ґол, у Китаї, брав участь у Фінській кампанії. До моменту вторгнення німців у СРСР безнадійно застарів.

Ешелон – позасистемна одиниця висоти в цивільній авіації, дорівнює 100 англійським футам (30,48 м). 1 ешелон – це мінімально безпечна відстань по вертикалі між двома літаками, чиї курси перетинаються. Таким чином, комерційні авіалайнери не курсують на довільних висотах, вони займають конкретні, виділені диспетчером ешелони. 150-й ешелон означає, що літак перебуває на висоті 15 000 футів (4 572 м) над рівнем моря.

Помпаж – в авіації: явище, що виникає, коли потік повітря у двигун літака переривається через намерзлий лід, блокаду крупним градом, чужорідне тіло, яке потрапило на лопатки вентилятора, тощо. У такому разі реактивна струмина з камери згоряння, замість виходити через сопло назовні, проривається в компресор (у передню частину авіаційної турбіни). Помпаж надзвичайно небезпечний. Якщо не вжити невідкладних заходів, він може зруйнувати двигун.

Я поховаю вас! Я схороню вас, байстрюки! ( англ. )