Яна Дубинянская - Ода до радості (збірник)

Здесь есть возможность читать онлайн «Яна Дубинянская - Ода до радості (збірник)» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: Array Литагент «Клуб семейного досуга», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Ода до радості (збірник): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Ода до радості (збірник)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Одного разу десять відомих авторів – Люко Дашвар (Херсон), Володимир Лис (Луцьк), Сергій Жадан (Харків), Галина Вдовиченко (Львів), Макс Кідрук (Рівне), Лариса Денисенко (Київ), Ірен Роздобудько (Донецьк), Олександр Гаврош (Ужгород), Євген Положій (Суми) та Яна Дубинянська (Крим) – вирішили поділитися своїм рецептом радості. А радість буває різна: легка, як вітерець, або з присмаком смутку, тепла й тиха чи сонячно яскрава – обирайте свою.

Ода до радості (збірник) — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Ода до радості (збірник)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Ми не займаємося такими прогнозами, – була відповідь. – Але якби так сталося, будь-яка заява чи декларація не переважила б факту недемократичності виборів. Коли у нас були сумніви щодо політики України, її незаконних операцій із продажем зброї, ваш Президент не отримав запрошення на празький саміт.

Щодо українських високих посадовців, найбільше компліментів у Брюсселі довелося почути на адресу міністра оборони Євгена Марчука. Його план реформування Збройних сил нашої держави був названий таким, що здатен зробити їх сучасними і мобільними, його мислення – також дуже сучасним і прогресивним. А зусилля пана міністра з реформування наших Збройних сил, щодо приведення їх до тих стандартів, які відповідають вимогам НАТО, як було сказано, дуже вітають і схвалюють на всіх рівнях натівського керівництва.

Питання від України до НАТО

Природно, українських журналістів цікавили різні аспекти приєднання України до альянсу, зокрема ті, що стосуються саме військової реформи і її наслідків. Кореспондент «Волині» під час однієї із зустрічей пригадав слова видатного польського письменника Станіслава Лема про те, що після реформування польське військо можна побачити хіба що під мікроскопом. Різко зменшиться й українська армія. Але чи не може трапитися так, що армію ми зменшимо, а до НАТО нас так і не приймуть? Чи не залишиться тоді Україна віч-на-віч зі своїми проблемами і зі своїми сусідами, які мають до неї територіальні претензії?

– Я не сказав би, що польська армія така вже маленька, – була відповідь. – Адже вона нараховує, здається, 150 тисяч військовослужбовців. Звичайно, і в Польщі ця реформа була болісною, але вони провели її послідовно, до кінця, хоч були й певні проблеми, яких можуть уникнути українці. Але реформування війська повинно бути внутрішньою потребою України. Навіщо вам цілі склади, така велика кількість застарілої військової техніки? Проти кого і як ви її будете застосовувати? Чи може бути так, що Україна реформує армію, а до НАТО її не приймуть? Таке уявити можна, але це вже залежатиме від самої України.

Відразу кілька журналістів поставили питання, яке в Україні не афішується, але про яке говорять військові і яке дуже непопулярне в їхньому середовищі.

– В Україні говорять про вимогу НАТО, аби Україна не мала військових частин ближче ніж за 80 кілометрів від кордону. Отож, на західному кордоні України вже скорочують і ще планують скоротити чи перевести кудись подалі ряд військових частин, розташованих у прикордонній зоні. Якщо йдеться про вступ України до НАТО, то така вимога втрачає сенс, а якщо ні, то невже НАТО боїться, що Україна як держава, пов’язана хартією про особливе партнерство з НАТО, загрожуватиме чимось такій потужній організації?

У відповідь один, а за ним і другий високі посадовці НАТО зробили великі очі й заявили, що вперше чують про таку вимогу НАТО щодо України. Так, мовляв, вони знають, що скорочуються, ліквідовуються військові частини й біля кордону, але це ж добра воля України, її власна ініціатива. До чого тут якісь натівські вимоги? Запахло лицемірством. Адже якщо про цю проблему говорять і на заході, і на півдні України, то вона таки є. Зауважу: про те, що в наступні роки має бути розформована або перенесена вглиб 51-ша механізована волинська бригада, розташована у Володимирі-Волинському, доводилося чути і від наших військовиків.

Колега з газети «Одесские известия» вперто і наполегливо, здається, майже всім із тих посадовців, з якими ми зустрічалися, ставив одне й те ж запитання: «НАТО під час бомбардування Югославії обіцяло компенсувати втрати всім, хто їх зазнав при цьому, а відомо, яких втрат на кілька мільярдів доларів зазнало українське Дунайське пароплавство. Однак ці втрати досі не компенсовані. Коли ж це буде зроблено?» Один відповів, що він узагалі не чув про таку обіцянку, інший – що так, здається, таке зобов’язання було, але, чому воно не виконується, він не знає.

Цікавило нас і те, чи НАТО сприятиме позитивному вирішенню подальшої долі тих офіцерів, котрі звільняються зі Збройних сил України внаслідок скорочення. У відповідь пролунало, що так, НАТО поставило ряд вимог щодо пенсій і виплати компенсації, але далі відстежувати їхню долю – то вже прерогатива української влади. Україна повинна бути зацікавлена сама, щоб в армії залишилися найбільш кваліфіковані, боєздатні й освічені офіцери.

Українська місія в НАТО

Під час приїзду українських журналістів до штаб-квартири НАТО у червні 1997 року тодішній Посол України в країнах Бенілюксу (Бельгії, Нідерландах і Люксембургу) Борис Тарасюк запропонував нам навіть посидіти в кріслі представника України при НАТО, колишнього міністра оборони Костянтина Морозова, оскільки тоді він якраз був у відпустці. З 1998 року, згідно з указом Президента, діє вже ціла місія України при НАТО. І очолює її військове представництво, за неписаною, очевидно, традицією, теж іще один колишній міністр оборони, генерал армії Володимир Шкідченко. Обіцяного пана генерала не було, він теж перебував, як нам сказали, десь у від’їзді, зайнятий підготовкою до самміту НАТО. А ось із першим заступником голови місії, відомим дипломатом Михайлом Осначем (очолює місію посол Борис Хандогій) ми зустрілися і мали досить тривале спілкування.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Ода до радості (збірник)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Ода до радості (збірник)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Яна Дубинянская - Проект «Миссури»
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
Яна Дубинянская - За горизонтом сна
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
Йоган Фрідріх Шиллер - Ода радості
Йоган Фрідріх Шиллер
Отзывы о книге «Ода до радості (збірник)»

Обсуждение, отзывы о книге «Ода до радості (збірник)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x