Яна Дубинянская - Ода до радості (збірник)

Здесь есть возможность читать онлайн «Яна Дубинянская - Ода до радості (збірник)» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: Array Литагент «Клуб семейного досуга», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Ода до радості (збірник): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Ода до радості (збірник)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Одного разу десять відомих авторів – Люко Дашвар (Херсон), Володимир Лис (Луцьк), Сергій Жадан (Харків), Галина Вдовиченко (Львів), Макс Кідрук (Рівне), Лариса Денисенко (Київ), Ірен Роздобудько (Донецьк), Олександр Гаврош (Ужгород), Євген Положій (Суми) та Яна Дубинянська (Крим) – вирішили поділитися своїм рецептом радості. А радість буває різна: легка, як вітерець, або з присмаком смутку, тепла й тиха чи сонячно яскрава – обирайте свою.

Ода до радості (збірник) — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Ода до радості (збірник)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Я заперечив, що Янукович за своєю суттю і суттю своїх дій не був і не міг бути європейцем. Але якийсь осадок лишився.

Невже справді була б у нас при асоціації з ЄС квазіасоціація, квазі-Європа? Яка терпеливо чекала б нас… Та чи були б ми такій потрібні? І хто за нас вирішив би наші ж проблеми? А тепер, після нової революції? Якою буде наша дорога після 2014-го?

Чомусь раптом пригадався рік 1429-й. Тоді до Луцька вчасно прибули всі учасники, за винятком найтитулованішого й найповажнішого – імператора Священної Римської імперії Сиґізмунда. Він мав звичку запізнюватися на всі зустрічі й переговори (щось чи когось це нагадує), запізнився й цього разу – майже на два тижні. Без імператора самміту чи то з’їзду розпочинати не годилося, тож інші учасники спілкувалися між собою, пили й розважалися, виїжджали на полювання. Коли імператор таки приїхав, настрій уже був трохи не той. Бо вже наговорилися й переговорилися.

Тоді, у 1997 році, все здавалося таким «благосним». А проте головний бункер НАТО продовжував функціонувати мовби автоматично. На запитання одного з нас: «Навіщо?» – почули оте:

– Ну, Єльцин же не вічний. Як там у ваших сусідів кажуть? «Умом Россию не понять…»

Як у воду дивилися. На зміну Єльцину прийшов кагебіст Путін. Трапилося найгірше – Росія посунула на Україну. У НАТО відновилося повномасштабне бойове чергування.

Але Україна таки підписала угоду про асоціацію з ЄС.

Та Україна, де гинуть люди. У якої головна площа й головна вулиця столиці захаращені так, що нагадують заштатне африканське селище чи окраїну містечка в Бангладеш. Де в ідеології після революції відбувається (особливо в регіонах), по суті, повернення до ідеології УРСР – казати тільки правильні гасла, а повноцінні література і мистецтво не потрібні. Де чомусь стало вважатися, що міністром може стати людина, в якої до того не було жодного запису в трудовій книжці. Гадаємо, Європа таких прийме і терпітиме? Чи ми туди й не хочемо?

І тут пригадуються гіркі слова видатного нашого драматурга Миколи Куліша, який загинув на Соловках, сказані ще в 20-х роках минулого століття: «Бандити й отамани ми. І не бачити нам життя прекрасного, а замість нього устелимо шлях до Європи трупами». Коли на початку лютого я навів ці слова, на мене накинулися: як можна, ну кілька загинуло, але попереду – перемога. І – Європа!

Та потім була Небесна сотня. А далі кількість загиблих на сході пішла вже на сотні.

Вірю, історія розбереться й ми дізнаємося, хто здавав Крим і продавав наших хлопців, які загинули під Волновахою, Слов’янськом, у Донецьку й Луганську. Але так хотілося, щоб цього не було.

Надія ж моя проростає, як квітка, що росте крізь сніг, крізь холод, крізь вітер і крижанистий світанок. Але світанок. Квітка інтуїтивно відчуває, що десь там іде весна і знає, що вона передвісниця цієї весни.

Настрої у тих, хто був до поїздки в Брюссель повен стереотипів, коли поверталися, були зовсім іншими. І пригадуються слова колеги: «Думаю-то я теперь совсем по-другому, но как написать об этом?» Я тоді відповів:

– Так і напишіть, як думаєте.

От і я пишу, як думаю. У Європі, образно кажучи, європейський мед дістається великим потом. І в українців так само. Нам пощастило мати найщедрішу в світі землю, але не пощастило з сусідами, особливо на сході. Але колись європейські народи теж так думали: французи – про німців, німці – про французів, італійці – про тих й інших. Чому ж у них тепер нема ворожнечі? Справа у Путіні? Тут я чую голос натівського офіцера:

– Єльцин же не вічний…

І думаю – Путін теж не вічний. Але я певен: Україна може стати повноправною частиною не лише географічної Європи, а Європи в наших душах, способах мислення і життя ще й за існування і навіть правління Путіна. Для цього потрібно небагато: одвічний індивідуалізм українців поставити на користь державі й усім нам, перестати вірити солодкоголосим популістам, перестати брати і давати хабарі, особливо при проведенні люстрації, коли чесність претендентів на посади, як кажуть, залежить від певної суми…

– І все? – спитає, можливо, хтось.

А спробуймо хоча б це зробити реальністю.

Хабарники, переконаний, є і в тій же Бельгії, у Франції, Німеччині, Іспанії, на Мальті, в інших країнах. Але їх нікчемно мало порівняно з Україною. Я чомусь думаю, що основна причина навіть не в тому, що мислення інше, а в тому, що тамтешні чиновники знають: покарання буде неминучим, кар’єра перекреслена і хабар не вартує майбутнього.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Ода до радості (збірник)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Ода до радості (збірник)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Яна Дубинянская - Проект «Миссури»
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
Яна Дубинянская - За горизонтом сна
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
libcat.ru: книга без обложки
Яна Дубинянская
Йоган Фрідріх Шиллер - Ода радості
Йоган Фрідріх Шиллер
Отзывы о книге «Ода до радості (збірник)»

Обсуждение, отзывы о книге «Ода до радості (збірник)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x