Юрий Андрухович - Коханці Юстиції

Здесь есть возможность читать онлайн «Юрий Андрухович - Коханці Юстиції» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Чернівці, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Меридіан Черновіц, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Коханці Юстиції: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Коханці Юстиції»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Коханці Юстиції» — паранормальний роман, у якому окремі життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну кінематографічну реалізацію. Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди справедливі, але часто жахливі покарання. Чого ще треба, щоб читач відчув себе благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливої Юстиції? Та вже — за старою доброю традицією — й над автором, якому спало на думку увічнити таких пропащих істот.

Коханці Юстиції — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Коханці Юстиції», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

А потім настав той вечір зміненого повідомлення. Пригадую, ми вже було наготувалися вкотре вислухати ті самі речення із затвердженими напам’ять словами про «обезголовлене тіло». І раптом почули щось нове: «За уточненими висновками судово-медичної експертизи, чоловікові було не 30-40 років, як ми зазначали раніше, а 60-70. Незважаючи на літній вік, покійний зберігав чудову фізичну форму, що й призвело до помилки експертів».

Мені на мить здалося, ніби зараз пролунають і ще якісь виправлення та спростування. Не чоловік, а жінка. Не на березі річки, а коло озера. Не цього року, а позаминулого. Не в нашому місті, а в штаті Арканзас. І насамкінець вони нам скажуть: «І взагалі, шановні громадяни. Нічого такого не було. Ніякого трупа, ні голови. Це ми так жартували».

Але дальший текст залишався фактично без змін. Хоч наступного ранку оголошення вже не прозвучало. Не було його й у вечірньому випуску. І ніколи більше його вже не було.

І чим це пояснити — геніальним розкриттям справи чи її директивним закриттям, — я не знаю й донині.

Збурене місто ще деякий час похвилювалося й організовано затихло. А потім у нього з’явився цілком новий подразник і збудник.

15

Перекривати одну сенсацію другою — безвідмовний прийом інформаційних воєн. Тоді ми ще про це не знали, бо й інформаційних воєн тоді начебто ще не було. Але все так і вийшло.

Не минуло, здається, ще й тижня відтоді, як позатихали останні балачки про «берегового трупа», а наш вокзал певного ранку прокинувся, весь обвішаний червоними прапорами. І не було б у тому нічого надзвичайного, якби ті червоні прапори не мали чорного гакенкройца в білому крузі посередині. Перони та почекальні патрулювали військовики в уніформах вермахту, де-не-де світилися й високих чинів есесмани. Прогнали велику колону обдертих і побитих, закутих у кайдани червоноармійців. Євреїв шикували окремими групами, брутально розділяючи матерів та дітей.

Не один подорожній, висівши з потяга й забачивши таку веремію, ціпенів і роззявляв рота. Старі селянки хрестились, а молодняк біг наввипередки до головної зали, де, за чутками, роздавав автографи сам майор Топорков.

У місті починали знімати кіно, і всі хотіли протиснутися в масові сцени.

І тільки я ще довго вбачав якийсь незбагненний зв’язок між усією тією метушнею й так раптово забутим жахним інцидентом.

16

У цій історії є незнайдена голова. Точніше, голови в цій історії немає, бо її не знайдено.

Крім того, тут багато початого й незавершеного. Ви вже зауважили критичним оком не одну деталь чи лінію, з яких нічого не розвинулось. І навіть велику літеру Р Оповідач не витатуював собі на грудях у фіналі. Бо фіналу немає.

Незавершена історія перестає бути історією. Але більшість історій цього світу саме незавершені. Тобто ні, не об’єктивно незавершені. Вони незавершені для нас. Ми не можемо охопити ні початків, ні кінців, завжди перебуваючи десь поміж, на якомусь випадковому відтинку.

Що точно завершилося того літа — це моє завдовжки в десятиліття з гаком життя на привокзальній околиці. Завершилися родинні виправи в «Космос», суботні походи в лазню і вечірні прогулянки до варшавського 76-го потяга.

Пані Ірена вже не водить мене до парку на каруселі. Гіпсові олені вже не пасуться. Це завершилося.

Завершилися життя моїх батьків. Мама померла минулого року, тато на двадцять років раніше. Це дає мені змогу присвятити Їхній Пам’яті все, що тут написано, всю цю книжку з її коханцями.

Але якщо хтось із вас, прочитавши ці рядки, пригадає собі не лише ту далеку подію з трупом без голови, а й можливу її розв’язку, то я радо дізнаюся, чим там усе закінчилося, й тоді, напевно, допишу до кінця цей незавершений розділ.

Автор висловлює подяку:

Вадимові Заплатникову — за підказку числа вісім з половиною

Олі Михайлюк, Анатолієві Белову, Уляні Горбачевській, Маркові Токару та всій групі «Альберта» — за раптово інше обличчя одного з героїв цієї книжки

Богданові Турецькому, Іванові Бондареву, Тарасові Зеню, Петрові Ганцюку та Любові Соловці — за інспірації, консультації й підказки, без яких не було б найскладнішого розділу цієї книжки

Примітки

1

Точніше — «Правдами й неправдами».

2

Точніше — негайно, відразу ж, на місці злочину.

3

Оригінальний титул: «De papavere curatione et natura cannabis».

4

Згідно з тодішнім формулюванням солодійство.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Коханці Юстиції»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Коханці Юстиції» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Юрій Андрухович - Московіада
Юрій Андрухович
Юрий Андрухович - Двенадцать обручей
Юрий Андрухович
Юрий Андрухович - Московиада
Юрий Андрухович
Наталка Сняданко - Гербарій коханців
Наталка Сняданко
Юрій Андрухович - Письменники про футбол
Юрій Андрухович
Софія Андрухович - Жінки їхніх чоловіків
Софія Андрухович
Юрій Андрухович - Рекреації
Юрій Андрухович
Юрій Андрухович - Дванадцять обручів
Юрій Андрухович
libcat.ru: книга без обложки
Юрій Андрухович
libcat.ru: книга без обложки
Юрий Андрухович
Юрій Андрухович - Коханці юстиції
Юрій Андрухович
Отзывы о книге «Коханці Юстиції»

Обсуждение, отзывы о книге «Коханці Юстиції» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x