Дорж Бату - Франческа. Повелителька траєкторій

Усі операції будемо виконувати вдвох. І на відміну від звичайної процедури коригування, де ми дублюємо одне одного, тут будемо виконувати різні функції — кожне свою.

Франческа трохи хвилюється. Я теж. Бо керувати такою здоровецькою штукою для нас те саме, що пересісти з велосипеда на багатотонний тягач. Dragon aka  [27] Aka — «also known as» (англ.) — буквально «також відомий як». «Посилочка» не рахується, бо там усе просто.

Нам пощастило, що переважно цю штуку по орбітах рухають британці, але ми коли-не-коли також будемо її рухати відповідно до угоди з Inmarsat.

Житиме ця гора електроніки п’ятнадцять років. Поки не придумають щось новеньке й не таке мозколомне.

Це було важко. Неймовірно важко.

Апарат важить повних шість тонн. Крім того, було ще й страшно. Страшно було так, що руки трусилися і в очах темніло.

Сьогодні ми паркували британський Inmarsat-5 F4 на геостаціонарній орбіті. Коли працюєш у якійсь галузі і глибше вникаєш у суть справи, то стає видно, яких прикрих помилок припускаються мої колеги-журналісти, що пишуть матеріал, не до кінця розібравшись у ситуації. Учора одне медіа написало, цитую без змін: «…і через півгодини після старту надійшла інформація, що супутник успішно вивели на геостаціонарну орбіту». Насправді Inmarsat було виведено на проміжну [28] «Проміжна», або «геоперехідна орбіта» (Geostationary transfer orbit) — перехідна орбіта, що використовується для виводу космічного апарату на геосинхронну або геостаціонарну орбіти. Виглядає як сильно витягнута еліптична орбіта з висотою апогею приблизно 35 700 кілометрів та висотою перигею зазвичай від кількасот до кілька тисяч кілометрів. орбіту, з якої вже потрібно було поставити його на геостаціонарну. Тобто «підвісити», щоб він обертався разом із Землею, «зависнувши» на одному місці, наче гігантський колібрі. Якщо спостерігати за таким супутником із Землі, то він буде абсолютно нерухомий, бо геостаціонарна орбіта — це така орбіта, що лежить у площині земного екватора. Супутник летить по такій орбіті зі швидкістю обертання Землі. Існує ще «геосинхронна орбіта» — це така орбіта, на якій період повного обертання сателіта дорівнює астрономічному періодові обертання Землі, тобто 23 години, 56 хвилин і 4,1 секунди. Така орбіта має нахил відносно екватора. Причому якщо орбіта має нульовий ексцентриситет  [29] Ексцентриситет — числова характеристика, що показує ступінь відхилення конічного перерізу від кола і дорівнює відношенню відстаней. Позначається латинською літерою «e». Наприклад, ексцентриситет кола дорівнює нулю, а у еліпса — більше за нуль, але менший за одиницю (що більший «е», то «витягнутіший» еліпс). — вона описує «вісімку», якщо ні — то еліпс.

Якщо ви ще цю книжку не закрили й не закинули до дідька, нагадаю, що Inmarsat потрібно було перевести з проміжної на геостаціонарну орбіту. А для цього треба здійснити безліч маніпуляцій: розрахувати траєкторію переходу, коридор переходу (переконатися, що рух супутника не заважатиме іншим сателітам та кораблям), силу й напрямок імпульсу двигуна, алгоритм і схему гальмування, силу імпульсу гальмування, «точку стояння» і, нарешті, парковку та орієнтацію супутника в просторі.

Страшно читати, еге ж? У реалі це ще страшніше, повірте мені. Порівняння про пересадку з велосипеда в 40-тонний тягач дуже точне, як на мене. Добре, що розгортанням антен, підключенням живлення і пробним запуском транспондерів займаються інженери Inmarsat.

Перед початком місії професор Рассел сказав:

— Завдання важке. Ви такого ще не робили. Тому я зрозумію, якщо ви відмовитесь через те, що не готові або почуваєтесь незатишно.

Я подивився на Франческу — та прискіпливо розглядала свій манікюр.

«Раз напарниця промовчала, то й я промовчу. Що вже тепер казати? Вона почувається впевнено, бо вона математик, а я чим гірший? Я все-таки офіцер — іспити склав на офіцерську кваліфікацію… Якось буде…»

— Готові? — спитав ще раз професор.

— Так! — відповів я.

Франческа, не відриваючи погляду від манікюру, пішла за свою станцію. Я пішов за свою.

— Офіцер Баррел буде, як завжди, на контролі, а я допомагатиму вам! — Рассел сів біля мене. — Ну що, погнали?

— Погнали!

— Г’юстон, це Сі-Ті! До роботи готові! — бадьоро пропищала напарниця.

— Сі-Ті, це Г’юстон, вітаю! Inmarsat уже чекає, дуплекс на частоті XXX,XXХ.

Британці були небагатослівні. Привіталися, сказали, що також приймають телеметрію, й уточнили курс.