Дорж Бату - Франческа. Володарка офіцерського житона

Далі, відповідно до звичного протоколу, оператори здійснили підхід у точку 250 метрів. Цей маневр виконується ду-у-уже маленькими кроками, щоб: 1) не «перетягти» корабель і не допустити зіткнення, і 2) додатково перевірити всі стикувальні системи.

Після цього MCC–X почав повільно рухати «посилочку» вгору на відстань 30 метрів. Цей важливий етап відомий як точка «ухвалення рішення», після якої Dragon або піде на стиковку, або відлетить на безпечну відстань. Рішення мають колегіально ухвалити MCC–X, MCC — H та екіпаж ISS ( МКС ) , а саме Рікі Арнольд (Ricky Arnold) і Дрю Фейстел (Drew Feustel) , які керують маніпулятором Canadarm2 з-під прозорого «купола».

І буквально кілька хвилин тому Dragon був успішно захоплений маніпулятором. Далі екіпаж ISS ( МКС ) обережно підтягуватиме корабель до стикувального доку, після чого відбудеться, власне, стиковка. Її очікують протягом наступних двох годин.

А ми можемо спокійно працювати далі.

Наш стажер Колін, як я його й просив, написав листа.

Привіт, Джорджіо!

Ми тут тільки третій тиждень, але мені здається, що вже минув рік. Про роботу нічого сказати поки що не можу, бо ми ще не відпрацювали стандартну схему з координацією, тому підбираємо все, що не встигли інші. Тепер нам виділяють певний сектор, який ми контролюватимемо. Коли буде ясно, я тобі все напишу.

Джой дуже скучає за вами. У неї явно проблеми з алкоголем, а саме: міри не знає, напивається швидко, а як нетвереза, то починає чудити. Дуже добре, що її зброю не пропустили на кордоні. Щоправда, вона знайшла тут якийсь тесак і кидає його в усі дерева, що бачить. Я не відпускаю її одну в бар, бо страшно.

Окрім бару тут розваг більше немає. Усі сидять або в барі, або дивляться серіали. Хоча тут офігенні пляжі. Я тягаю Джой на узбережжя і вчу її ловити рибу. Щось не дуже виходить. Мабуть, треба виходити на човні або побавитися з живою приманкою. Щось не хоче місцева риба йти ні на «кароліну», ні на «техас» ( Carolina rig & Texas rig ) , і взагалі, місцеві ловлять не на штучні, а на креветки й сиру курятину. Треба буде спробувати.

Ми облаштовуємо наш командний центр. Я намагаюся пробивати нові монітори, але наш командир вважає, що я занадто нахабний як для новачка. Я пообіцяв нацькувати на нього Джой, коли вона вип’є. Історія про те, як вона розкидала трьох бугаїв у Ґренбі, тут вже відома. Щоправда, я сказав, що вона за це відсиділа — формально, вона ж була дві доби за ґратами, правда? Отож я не дуже й збрехав. Через це з нами тут ніхто не хоче зв’язуватися…

Часто дивлюся на твою книжку. Дуже прикольно. Я теж мрію щось таке написати. Як ти думаєш, у мене вийде? Джой дуже кумедна і дуже щира. Недавно намагалася варити суп і втопила в каструлі ліхтарик. Старий, не питай, на хріна вона пхала той довбаний ліхтарик у каструлю. Але за версією Джой — їй було темно. Що там можна побачити в каструлі з квасолею?! Проплакала хвилин десять. Потім заснула. Я доварив ту квасолю, додав м’яса і зробив чілі. Зате вона дуже круто заварює чай.

Це поки що все. Бувай!

Скучаємо за вами.

Колін П.

— Джорджіо, мені здається, тебе хочуть звільнити!

Я згорнув вікно з даними телеметрії і спокійно перевів погляд на напарницю. З-за монітора на мене дивилися круглі від хвилювання й чорні, як велика лісова смородина, очі. Коли Франческа хвилювалась, очі завжди видавали її з головою. Крім того, ледь скинуті догори густі чорні брови робили її схожою на сумну панду.

—  Cara mia, Франческо, чого б це мене мали звільнити? — я намагався бути спокійним, хоч у голові роїлися неприємні думки. «За що?! За те, що написав книжку про колег і комусь це не сподобалося?! За те, що публічно закликав звільнити з-під арешту Олега Сенцова? За критику FIFA ? За те, що п’ю каву на робочому місці? Але ж тут усі п’ють каву. За те, що минулого тижня спізнився? Та ні! Я ж минулого тижня не був на роботі».

— Джорджіо. Зі мною сьогодні говорила Еліс!

Я відчув, як серце впало в холодний і слизький шлунок. Розмова з начальницею відділу персоналу про моє звільнення означало не що інше, як моє звільнення.

— Сьогодні?

— Так. Прямо перед зміною.

— Чого ж ти зразу не сказала?! Зараз майже кінець зміни!

— Я не хотіла, щоб ти хвилювався у процесі.

І справді. Якби напарниця повідомила кепську новину перед зміною, я б не міг спокійно займатися розрахунками.

— Дякую, що поберегла мене… — пробурмотів я. — І що сказала Еліс?